ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ВИКОРИСТАННЯ СОЛОМИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА ДОБРИВО В ПОЛЬОВИХ СІВОЗМІНАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ

Автор(и)

Ключові слова:

Дослідження, Пшениця озима, Деструктор, Обробіток ґрунту, Соняшник, Розкладання рослинних решток.

Анотація

Скорочення поголів’я великої рогатої худоби в Україні призвело до істотного зменшення обсягів  виробництва та застосування органічних добрив, зниження урожайності сільськогосподарських культур, погіршення родючості ґрунтів та їхнього меліоративного стану. Водночас листостеблова маса, яка залишається на полях після збирання сільськогосподарських культур, особливо солома пшениці озимої, в переважній більшості господарств  спалюється, порушуючи  екологічну рівновагу, та не сприяє надходженню в ґрунт свіжої органічної речовини для покращення гумусного стану ґрунтів. Тому питання, пов’язане з використанням на добриво соломи пшениці озимої, є актуальним і потребує експериментального дослідження та вирішення.
Метою роботи було дослідження та формування ефективних агротехнологічних рішень і систем технічного оснащення використання на добриво соломи пшениці озимої, обробленої деструкторами бактеріального походження, під час загортання її в ґрунт знаряддями з різною конструкцією робочих органів.
Методи: польовий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний та математично-статистичний методи з використанням загальновизнаних в Україні методик і методичних рекомендацій.
Найвищу врожайність соняшника на рівні 1,68 т/га отримано за оранки на глибину 30-32 см із застосуванням деструктора «Оракул», що у цьому ж варіанті обробітку ґрунту без оброблення соломи попередника деструкторами врожайність насіння соняшника була нижчою і склала 1,47 т/га або 12,5 %. Глибокий чизельний обробіток ґрунту (варіант 2) призвів до зниження урожайності соняшника, де він залежно від деструктора склав  1,31-1,48 т/га, а застосування мілкого, поверхневого обробітку та сівби в попередньо необроблений ґрунт призвело до зниження урожайності в межах 0,65 -0,71 т/га порівняно з оранкою на 30-32 см із застосуванням деструктора.
Висновки: В умовах дефіциту вологи Південного Степу України ефективність застосування деструкторів у перший наступний рік після збирання попередника (пшениці озимої) зафіксовано за полицевого обробітку ґрунту, а за інших способів обробітку ґрунту ефективність застосування деструктора відсутня.

Біографія автора

В. Малярчук, Південно-Українська філія ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого»

канд. с-г. наук

Посилання

Агробізнес сьогодні, газета АПК, О. Гайденко, Ю. Мащенко, № 19, жовтень, 2015 с. 52, Раціональний підхід до обробітку ґрунту.

Танчик С. Плуг не відміняється /С. Танчик, Є. Бабенко// Пропозиція № 12, ТОВ «Юнівест Медіа»2010. – с. 76 – 78.

Журнал «Пропозиція» № 3,ТОВ «Юнівест Медіа» 2014, Г. Луцько, Сорго: новий погляд на знайому культуру, с. 68.

Чугуй Ю. Особливості вирощування кукурудзи за технологією No-till / Ю. Чугуй, Н. Скоробагата//Журнал «Зерно» № 4 (121) Вид. ТОВ «Видавництво «Зерно», 2016. – с. 62.

Корнійчук О. П’ять років No-Till: на які зміни чекати /О. Корнійчук, В. Ходаніцький // Пропозиція № 11, 2016. – С. 58-59.

Нілова Н. Біодеструктор стерні – ефективний засіб регулювання розкладання пожнивних решток /Новохацкий М., Болоховська В., Ростоцький О. Техніка і технології АПК. №11 (86) 2016. – С 30-33.

Болоховська А. Деструктори та ефективність їх використання / Техніка і технології АПК, № 8 (95) 2017. – С28-31.

Опубліковано

2019-05-01

Номер

Розділ

Новітні технології в АПК: дослідження та управління