ШЛЯХИ ПРОТИДІЇ ДЕСТРУКТИВНИМ ПРОЦЕСАМ ДЕГРАДАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Анотація

Метою дослідження є визначення основних шляхів протидії деструктивним процесам, які відбуваються на землях сільськогосподарського призначення, формулювання системних агротехнологічних рішень з планового відродження родючості ґрунтів. У роботі проаналізовано передумови та причини негативних явищ, які відбуваються на землях сільськогосподарського призначення протягом останніх десятиліть, визначено ключові проблеми рослинництва та концептуальні підходи їх подолання.
Методами дослідження є опрацювання експериментальних даних, отриманих під час проведення багаторічних лабораторних та польових дослідів.  
Результатами досліджень є обгрунтування доцільності використання послідовних біотехнологічних кроків з оптимізації захисту та живлення рослин з обов’язковим застосуванням біологічних комплексів, які мають властивості поліпшувачів та деструкторів ґрунту, для відновлення біологічного потенціалу сільськогосподарських земель, активації природного біозахисного екрана та підвищення ефективності дії грунтово-поглинального комплексу агроценозу  загалом. Системне поєднання переваг енергоощадних технологій обробітку ґрунту та сучасних біотехнологічних рішень з оптимізації живлення та захисту рослин створюють ефект  «агросинегетичного вибуху», здатного малими збуреннями, які резонують з природно-кліматичною суперсистемою та структурною базою рослинництва, отримувати позитивний результат, нелінійно пов’язаний з рівнем безпосередніх витрат.
Висновками дослідження є практичні рекомендації використання системних біотехнологічних заходів з «агросинергетики» та коригування наявних технологічних принципів захисту й живлення сільськогосподарських культур, інтеграції нових обов’язкових біотехнологічних процедур з відновлення родючості ґрунту, що дає можливість не тільки зупинити руйнівні процеси з деградації ґрунтів, а й зробити виробничий процес вирощування рослин керованим і високоприбутковим, створює умови для адаптації сільськогосподарських культур до незворотних змін клімату з поступовим нарощуванням потенціалу агроценозу до секвестрації парникових газів.