ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ЗРОШУВАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ НА ЗАМІНУ ЗРОШУВАЛЬНИХ СИСТЕМ З ПОДАЧЕЮ ВОДИ У ВІДКРИТИХ ЗЕМЛЯНИХ КАНАЛАХ

Автор(и)

Ключові слова:

Дощувальна машина, Тиск, Витрати води, Структура дощу, Рівномірність зрошування, Поливна норма, Продуктивність, Інфільтрація, Закриті зрошувальні мережі, Питомі витрати на зрошення.

Анотація

Вступ. Серед великої кількості різних типів зрошувальних мереж та дощувальної техніки у
минулі часи найбільшого поширення набули внутрішньогосподарські зрошувальні системи з агрегатами ДДА-100М.
До їхніх недоліків слід віднести великі питомі витрати палива, матеріальні витрати, неефективне використання води. До цього долучаються і такі недоліки зрошувальної мережі ДДА, як  втрати води на інфільтрацію з каналів та низький коефіцієнт земельного використання.  
Тому господарства ставлять перед собою за мету перехід з відкритих зрошувальних мереж ДДА, до використання сучасних багатоопорних машин, які експлуатуються на закритих зрошувальних мережах.
Метою дослідження є дослідження трансформації відкритих зрошувальних мереж ДДА у
високопродуктивні та ресурсоощадні зрошувальні комплекси та практики впровадження сучасних дощувальних машин на закритих мережах.
Методи досліджень: теоретичні – аналіз досліджуваних інформаційних ресурсів, лабораторно-польові – проведення випробувань для одержання інформаційних даних.
Результати. У статті наведені результати досліджень сучасних зрошувальних систем та трансформації відкритих мереж ДДА у високопродуктивні та ресурсоощадні зрошувальні комплекси на закритих зрошувальних мережах.
Приведено загальний опис зрошувальної мережі ДДА, особливості технологічної схеми поливу, аналіз якісних показників.
Проведено дослідження та проаналізовано будову та особливості закритих зрошувальних мереж живлення багатоопорних  машин.
Проаналізовано основні схеми застосування зрошувальних комплексів на закритих мережах. Наведено приклади розміщення кругових та фронтальних машин  «Valley» на полях різної конфігурації.
Досліджено та проаналізовано використання багатоопорних машин на закритих мережах,  їхні основні конструкційні елементи та  використання у різних технологічних схемах поливу.
Досліджено практику впровадження інноваційних рішень, зокрема дистанційного моніторингу та управління роботою дощувальними машинами на закритих мережах та використання агрометеостанцій у плануванні режимів зрошення.
За результатами випробувань машин кругової та фронтальної дії «Valley» проведено порівняльне оцінювання вартісних та питомих показників цих машин з ДДА-100М у розрахунку на площу зрошення 100 га озимої пшениці зрошувальною нормою 1500 м3/га.
Встановлено, що використання багатоопорних дощувальних машин порівняно з машинами ДДА-100М призводить до економії поливної води у 1,5 раза, пального в середньому у 8-10 разів (без урахування витрат на подачу води), коштів на подачу води,  витрати пального та оплату праці у 2,5-2,7 раза.
Висновки. Використання багатоопорних машин, які експлуатуються на закритих мережах суттєво підвищує та покращує як  машинний, так і системний фактор їх застосування: висока якість виконання процесу зрошення, зниження витрат на зрошення (машинний фактор); відсутність втрат води у закритих мережах, високий ККД, сприятливий меліоративний стан зрошуваного масиву, можливість автоматизації поливу (системний фактор).


Посилання

Електронний ресурс. Постійного зрошення в Україні потребують 18,7 млн. га орних земель. http://agravery.com/uk/posts/show/

Ахтырцев Б. П., Лепилин И. А. Влияние интенсивности искусственного дождя на физические свойства и увлажнение черноземов // Гидротехника и мелиорация. – 1982. - № 3. – С. 42 – 43.

Іванов В. Д., Кузнецова Е. В., Попов В. Г. Эрозионная опасность как сопряженная функция интенсивности дождя и водопроницаемости почв // Почвоведение. – 1990. - № 8. – С. 106 – 117.

Алферов Ю. В., Алферова Е. В. Влияние изменения структуры дождя ДДА-100МА на почву и микроклимат орошаемого поля // Технология орошения и программирования урожая. – М: ВННИИГиМ, 1986. – С. 190-197.

Марков Е. С. та ін. – Сельскохозяйственные гидротехнические мелиорации. Москва. «Колос». 1981 г.

Розробка вихідних вимог на техніко-технологічні операції зрошування. Звіт про НДР / Південно-Українська філія УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого: №. 0111U009414, Херсон, 2013 р.

Сидоренко В., Малярчук В., Бабицький В. Дистанційний контроль при зрошенні. // I FARMING. – 2018. - № 3 - С.54-58.

В. Сидоренко. Застосування інформаційних технологій у розвитку систем зрошення. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва України: зб. наук. пр. УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, Дослідницьке, 2018. - 182-192 с.

Сидоренко В., Жмак Д.. Погода на контролі. // I FARMING. – 2018. - № 4 - С.74-79.

Особливості використання сучасної дощувальної машини Quadrostar QS-100 на існуючих зрошувальних системах / В. В. Бабіцький // Меліорація і водне господарство. – 2014. – Вип. 101. – С.293-300.

Фокин Б. П., Носов А. К. – Современные проблемы применения многоопорных дождевальных машин. Научное издание. Пятигорск, 2011.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-01

Номер

№ 24(38) (2019)

Розділ

Новітні технології в АПК: дослідження та управління

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).