АНАЛІЗ БУДОВИ ТА ФУНКЦІЮВАННЯ ЗЕРНОСУШАРОК ШАХТНОГО ТИПУ
Ключові слова:
Шахтна зерносушарка, Особливість конструкції, Сушильна камера, Технологічні режими (вологість зерна та продуктивність сушіння), Витрати енергоносія.Анотація
Мета статті: дослідження особливостей будови, функціювання та показників призначення шахтних сушарок виробництва провідних компаній.Методи досліджень: аналітичний огляд та аналіз конструкцій за даними компаній-виробників шахтних зерносушарок.
На ринку України зарубіжні фірми пропонують широкий вибір шахтних сушарок для сушіння зерна з продуктивністю до 225 т/год та вологістю більше 40 %. В основі їхніх конструкцій – сушильна шахта, в яку паралельними рядами вмонтовано короби з оцинкованими впускними і випускними повітропроводами конічної форми, розміщеними в шаховому порядку. По висоті шахта розділена на зони нагрівання і охолодження. Зерно в прямоточній шахті переміщується самопливом, зверху донизу один раз, знижуючи свою вологість на 6-7 %.
У більшості шахтних сушарок реалізована функція рекуперації тепла – забір тепла від гарячого зерна і повернення підігрітого повітря назад в сушарку, що дає не тільки економію палива, але й електроенергії. Сушіння зерна на українських елеваторах свідчить, що саме шахтні зерносушарки переважають сушарки - аналоги інших типів з точки зору економічності. Причина цього – теплообмін відбувається за допомогою підвідних і відвідних коробів, які дають змогу рівномірно розподілити загальний обсяг теплоносія в шахті зерносушарки.
Висновки. Зерносушарки шахтного типу характеризуються:
– високою продуктивністю сушіння;
– пристосованістю до роботи з використанням газу та біопалива;
- універсальністю щодо сушіння зерна і насіння різних культур;
- ефективною роботою системи відокремлення пилу від зерна;
- низьким рівнем шуму під час роботи;
- пристосованістю до якісного очищення шахти під час переходу на сушіння іншої культури;
- простим обслуговуванням та експлуатацією.
Головні критерії у виборі сушарки – продуктивність, універсальність сушіння широкої гами зерна та насіння, економічність процесів сушіння, адаптація до сушіння з використанням біопалива, ціна сушарки.
Посилання
Машини, агрегати та комплекси для післязбиральної обробки і зберігання зернових культур: Посібник, за ред. В. І. Кравчука. – Дослідницьке – УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. – 2011. – 224 с.
Бражевский В., Жеребцов Б., Кизуров А. Анализ зерносушилок // http://technology.snauka.ru/2017/04/12978.
Занько Н. Отечественный рынок: шахта на выбор//Пропозиция. Спецвыпуск. Современные техника и технологии хранения зерна. – 2015. – С. 12-21.
Максаєв В. Зерносушарки фірми «MEPU Oy» // Журнал «Техніка і технології АПК», – № 8(47), 2013, – Стор. 27-28.
Кравчук В., Погорілий В., Постельга С. Погоріла В, Занько М. Наукові аспекти сучасних технологій збирання, післязбиральної переробки і зберігання зерна // Журнал «Техніка і технології АПК», – №7 (34), 2012 р, Стор. 15 - 19.
Сорочинський В.Ф. Снижение затрат при конвективной сушке зерна (http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).