НАУКОВИЙ ПРОЕКТ «АГРООЛІМП ЗРОШЕННЯ». РЕАЛІЗАЦІЯ ОПТИМІЗОВАНОЇ ТА РЕСУРСООЩАДНОЇ СИСТЕМИ ЗРОШЕННЯ ДЛЯ 4-ПІЛЬНОЇ ЗЕРНО-ПРОСАПНОЇ СІВОЗМІНИ ПЛОЩЕЮ 720 ГА
Ключові слова:
Сівозміна, Мобільна дощувальна машина, Витрати води, Тиск на гідранті, Насосна станція, Поливна норма, Гідромодуль, Режим зрошення.Анотація
У статті наведені результати розроблення оптимізованої системи зрошення 4-пільної зерно-просапної сівозміни (пшениця озима – ріпак озимий – кукурудза – соя) площею 720 га завдяки мінімізації кількості дощувальної техніки із застосуванням мобільних дощувальних машин.
Розширення площ зрошуваного землеробства – ключовий спосіб подолання негативних наслідків кліматичних змін, які актуальні на цей час не тільки для півдня, а й інших регіонів України. Упровадження зрошення вимагає великих інвестиційних і поточних витрат, тому оптимізація структури зрошувальної системи та її ресурсоспоживання є дієвим фактором ефективності зрошуваного землеробства.
Застосування мобільних дощувальних машин дозволяє збільшувати площу зрошення завдяки поливу суміжного поля порівняно з машинами класичної технологічної схеми поливу з однієї позиції.
За правильно підібраної структури культур у сівозміні використання мобільних дощувальних машин дозволяє зменшити їхню загальну кількість, що призводить до зниження витрат на зрошення.
Виходячи з вимог вибраних культур до режимів зрошення, були визначені зрошувальні та поливні норми, кількість поливів кожної культури, та необхідна кількість дощувальних машин.
На базі розрахунків, ранжування і їх аналізу виявлено, що для цієї площі найбільш вигідною є технологічна схема поливу фронтальними дощувальними машинами марки «Reinke» 387,5м.
Виходячи з кількості дощувальних машин, їхніх параметрів, технологічної карти поливу, проведений розрахунок та підбір зрошувальної мережі, насосних агрегатів та їх енергозабезпечення.
Отже, розроблена система зрошення для 4-пільної сівозміни площею 720 га із забезпеченням мінімальної кількості дощувальних машин.
У сівозмінах з правильно підібраною структурою посівів та застосуванням мобільних дощувальних машин досягається зниження питомих витрат на використання техніки для зрошення та впровадження зрошуваного землеробства.Посилання
Фокин Б.П., Носов А.К. – Современные проблемы применения многоопорных дождевальных машин. Научное издание. Пятигорск, 2011, 77 стр.
Вишневская С.К., Зубкова Н.Г. - Технический уровень отечественного и зарубежного оборудования, применяемого в мелиорации. Информационный сборник. Москва, 2011, 214 стр.
Сидоренко В.В., Малярчук В.М., Сидоренко С.М. Як оптимізувати дощування / The Ukrainian Farmer – 2015- № 7 (67). – с. 114-115
Вожегова Р.А., Лавриненко Ю.О., Писаренко П.В., Пілярська О.О. - Інструкція по оперативному розрахунку поливних режимів та прогноз поливів сільськогосподарських культур за дефіцитом вологозапасів (третє видання). – Херсон: Айлант, 2013. – 44.
Марков Е.С., та ін. – Сельскохозяйственные гидротехнические мелиорации. Москва. «Колос». 1981 г., 374 стр.
Чугаев Р.Р. Гидравлика (Техническая механика жидкости). – «Энергия». Ленинград. 1975 г. , 598 стр.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
