ЗАБРУДНЕННЯ УГІДЬ УНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ: ОГЛЯД РІШЕНЬ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ КРИЗИ

Автор(и)

Анотація

Mетою цієї роботи є аналіз видів забруднень на угіддях, що зазнали бойових дій, та огляд наукових досліджень за цією тематикою з метою пошуку раціональних технологічних рішень для подолання кризи.
Методи та матеріали. Дослідження спрямоване на огляд відкритих наукових літературних джерел щодо забруднення сільськогосподарських угідь, що постраждали від ведення військових дій. Дослідження зосереджене на фізичних і хімічних порушеннях у ґрунті, спричинених військовими діями (бомбардування угідь, забруднення угідь осколковими залишками, ущільнення ґрунту військовою технікою, хімічне забруднення важкими металами тощо) та методах відновлення угідь.
Результати дослідження. Першочерговим завданням при усуненні наслідків бойових дій є розмінування територій угідь. Існує ряд засобів для знаходження мін і машин для розмінування, в яких робочим органом може виступати реактивний вибуховий пристрій або механічна система у вигляді ковша, котків обертального ротора тощо.
Рекультивація земель, порушених унаслідок воєнних дій, проводиться у два етапи: технічному й біологічному. Суть технічного етапу ­— підготовка територій для подальшого цільового використання. Він полягає у плануванні, а також нанесенні ґрунтів або родючих порід на вирівняну поверхню. Біологічний етап – це комплекс заходів щодо відновлення родючості порушених земель. Він охоплює агротехнічні й меліоративні заходи, спрямовані на поновлення флори й фауни.
Для подолання наслідків забруднення ґрунту нафтопродуктами та компенсування втрат азоту на угіддях унаслідок вигорання полів доцільним є застосування активних нафтоокислюювальних і відновлювавльних ґрунтових мікроорганізмів шляхом їхнього внесення ґрунтообробними-посівними агрегатами, оснащених пристосуваннями для внесення рідких і сухих комплексних добрив.
Висновки. Серед практичних агротехнічних підходів до відновлення ґрунтів після грубої рекультивації угідь можна виділити такі: вирощування біоенергетичних культур на пошкоджених землях; застосування технологій мінімальної обробки ґрунтів із використанням органічних відходів і мікробіологічних препаратів; біотехнології ремедіації ґрунтів. З огляду техніко-технологічних рішень ґрунтообробки для відновлення угідь кожен із наведених наслідків вимагає спеціального підходу.
Рекультивація пошкоджених земель доцільна, коли фахівці оцінюють терміни відновлення господарської діяльності не більше, ніж 15 років. Якщо ґрунтовому покриву потрібен більш тривалий період на відновлення, проводиться консервація земель.
Ключові слова: забруднення ґрунтів, бойові дії, рекультивація, ремедіація, меліорація, ґрунто­обробка.

Біографії авторів

Н. Майданович , ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого»

канд. геогр. наук

Л. Шустік , ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого»

канд. техн. наук

В. Майданович , ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого»

канд. техн. наук

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-04-22