ТЕХНОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ТРАКТОРІВ ЗАГАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДО ПРИРОДНИХ УМОВ ҐРУНТООБРОБКИ

Анотація

Мета дослідження. Метою статті є дослідження способів технологічної адаптації тракторів загального призначення до різних природних умов грунтообробки. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: дослідити зміну тягової потужності трактора залежно від вологості ґрунту, що обробляється; дослідити дію колісних рушіїв трактора на ґрунт; вивчити зміну експлуатаційної потужності трактора залежно від довжини гону.
Методи дослідження. Використовувався метод парціальних прикорень, натурних випробувань, статистичної обробки результатів вимірювань.
Результати дослідження. Установлено, що зі збільшенням вологості ґрунту проти середньобагаторічної (у багаторічному циклі за 1990-2022 рр.) на % питомий опір ґрунтообробного агрегату зростає на 1-2%, а тягова потужність трактора зменшується приблизно на 2%. За зменшення вологості ґрунту проти середньобагаторічної на 1% тягові властивості трактора залишаються незмінними. За результатами аналізу значень показника щільності ґрунту в сліду коліс трактора визначено, що колеса заднього мосту на глибині більш інтенсивно ущільнюють ґрунт, перевищуючи цей показник контрольної ділянки на глибині 10 см на 10%, глибше 50 см – на 7,6 см. При цьому твердість ґрунту зростає у 2,23 і 1,35 рази відповідно. На глибині ґрунту 0-50 см щільність ґрунту в сліду коліс заднього мосту зростає в 0,76 рази, а твердість – у 1,35 рази. Цьому сприяє ефект «галопування» трактора під час руху на гоні, що є наслідком різних за значенням і нестабільністю вертикальних динамічних навантажень і прискорень мостів трактора. Установлено, що в інтервалах робочих швидкостей і тягових режимів трактора потужність двигуна і маса трактора на одинарних колесах змінюються у 1,93 та 1,35 рази відповідно. Збільшення коефіцієнту пристосованості за крутним моментом від
1,2 до 1,4 зменшує номінальну експлуатаційну потужність двигуна в 1,18 рази на відвальній оранці і в 1,15 рази на безвідвальному глибокому й поверхневому обробітку ґрунту. Наведені дані свідчать про суттєві відмінності оптимальних масоенергетичних параметрів тракторів для найбільш ефективного виконання споріднених операцій кожною групою за певної довжини гону. Зміна класу поля за показником довжини гону збільшує чисельність оптимальних типорозмірів тракторів.
Висновок. Технологічна адаптація трактора оцінюється за ступенем його пристосованості до природних умов ґрунтообробки, до яких віднесені вологість, щільність, твердість і геометричні властивості поверхні ґрунтів, а також довжина гону. Експериментально доведено нестабільність властивостей ґрунту під дією колісних рушіїв і зміни глибини ґрунтообробки. Систематизовано вплив довжини гону і виду ґрунтообробки на експлуатаційні властивості ґрунтообробного агрегату.