ЗАСОБИ ПОЗИЦІОНУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ АГРЕГАТІВ НА ПОВЕРХНІ ПОЛЯ: АСПЕКТИ СУЧАСНОГО СТАНУ

Анотація

Мета досліджень – аналіз розвитку принципів позиціонування сільськогосподарських агрегатів на поверхні поля та їхніх конструктивних рішень як основи для вдосконалення та розроблення нових ґрунтообробних знарядь.
Методи: аналітичне дослідження технічних засобів та узагальнення принципів позиціонування сільгоспагрегата і його робочих органів відносно конкретної ділянки здійснюється з виділенням системних компонентів «речовина»/«енергія»/«інформація»/«людина» та оцінкою зміни частки компонента з розвитком засобів. Компонент «інформація» розглядається як така, що впорядковує інші компоненти системи.
Результати. Сільськогосподарська технологія, що містить регламенти і процеси застосування засобів механізації, може розглядатися узагальнено як сукупність процесів перетворення стану оброблюваного середовища шляхом внесення/вилучення компонент енергії, речовини та інформації.
Одночасно здійснюються процеси отримання інформації відносно поточних значень показників стану ґрунту, обробка інформації та реалізація алгоритмів зміни стану ґрунту та рослини. Такий підхід у межах точного землеробства потребує глобального й локального позиціонування робочого органа.
Стосовно ґрунтообробного агрегату глобальне позиціонування пройшло розвиток від реалізації за рахунок інтелекту людини-оператора до реалізації технологіями супутникового зв’язку. Локальне позиціонування розпочиналося від відстежування людським зором утвореної борозни до використання штучного зору з алгоритмами прив’язки до мікроділянки поля, рядку рослин або окремої рослини.
Висновки. Сучасний стан інформаційних технологій і засобів дав змогу безпосередньо ввести інформаційну компоненту в технологічний процес перетворення стану оброблюваного шару ґрунту. Етапи розвитку технологій характеризуються перерозподілом часток компонент у системі енергія/речовина/інформація/людина у бік збільшення компоненту «інформація» та кардинального зменшення компоненти людина шляхом заміщення людської логіки.
З розвитком систем позиціонування на полі рухомих сільгоспагрегатів, високодеталізованих електронних карт стану ґрунту, можливостей вимірювання показників стану ґрунту і рослини в реальному часі з’явилися нові агротехнологічні вимоги, що потребують розробки нових технічних засобів обробітку ґрунту та догляду за посівами.
Системи корекції положення сільгоспагрегатів у реальному часі, відомі зараз як «RTKS», з’явилися від початку розвитку засобів механізації та базувалися на логіці людини-оператора. У процесі розвитку відбулося заміщення людської логіки та людської фізичної сили на системи з машинної логікою та переходом до штучного інтелекту.