Використання інформаційних технологій для дистанційного контролю та управління роботою дощувальної техніки і режимом зрошення
Анотація
У статті представлено результати досліджень системи для дистанційного контролю та управління роботою дощувальної техніки FieldNET, наведено результати випробувань обладнання системи в її застосуванні з круговою дощувальною машиною з визначенням основних показників роботи.
Мета роботи – дослідження конструкційно-технологічних особливостей системи FieldNET та аналіз її використання з визначенням основних показників, які характеризують її роботу у ході дистанційного керування круговими дощувальними машинами марки Zimmatic.
Методи досліджень: емпірічні - аналіз інформаційних матеріалів, лабораторно-польові –
проведення випробувань для одержання інформаційних даних із використанням вимірів та експериментів.
Результати досліджень. Останнім часом на технологічні процеси зрошення впливають новітні рішення із застосуванням IT-інновацій, які забезпечують інтегрований контроль за роботою зрошувальних систем із упровадженням технологій бездротового (дистанційного) контролю та управління роботою дощувальної техніки і режимом зрошення. Нові технології автоматизації та комунікацій пропонують ряд рішень для збору й аналізу інформації, що зумовлюють прийняття рішень у сучасних системах сільськогосподарського зрошення. Упровадження сучасних ідей віддаленого доступу до управління дощувальними машинами, систем моніторингу за використання дощувальної техніки дає змогу не лише контролювати її рух, а й економно витрачати енергетичні, водні та трудові ресурси. Компанія «Lindsay Corporation», виробник дощувальних машин Zimmatic як інноваційних інструментів керування зрошенням, розробила дистанційний засіб контролю та управління зрошувальними системами FieldNET. Ця система забезпечує комп’ютерний моніторинг і контроль роботи за круговими машинами в режимі реального часу, використовуючи смартфон чи планшет. Це дає змогу на будь-якому етапі аграрного циклу відслідковувати, які операції виконуються дощувальними машинами та управляти ними.
Під час досліджень і випробувань оцінювалася точність дистанційного визначення основних експлуатаційних показників роботи кругової машини Zimmatic.
Проведені випробування засвідчили, що за всіма основними показниками якості виконання технологічного процесу зрошення система FieldNET забезпечує точність дистанційного вимірювання цих показників – похибка становить від 0,9 до 1,8 %.
Висновки. Досягнення інформаційних технологій у зрошувальному землеробстві дають змогу застосовувати індивідуальний підхід до аналізу роботи кожної зрошувальної системи, дистанційно керувати машинами через веб-сторінки, маючи доступ із різних пристроїв (мобільних телефонів, планшетів, комп’ютерів тощо), забезпечувати постійний моніторинг робочого стану цих машин.
Дослідження системи дистанційного моніторингу та керування дощувальними машинами FieldNET продемонструвало, що вони є універсальним засобом застосування у технологіях зрошування сучасних рішень віддаленого доступу й моніторингу.
Ключові слова. Кругові дощувальні машини, віддалений моніторинг, зрошувальні системи, бездротова технологія, система дистанційного контролю.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).