Порівняльний аналіз частоти посушливих явищ на півдні України за показниками SPI та ГТК

Анотація

Метою роботи є оцінка частоти посух впродовж 1961-2020 рр. в умовах півдня України стандартизованим індексом опадів (SPI) і порівнянням отриманих результатів із частотою посух за гідротермічним коефіцієнтом Селянинова (ГТК).
Методи. Дані SPI розраховані на основі місячних сум атмосферних опадів упродовж 1961-2020 рр.
для м. Одеса. Проведено розрахунок щомісячних (SPI-1), річних (SPI-12) і піврічних (SPI-6) значень індексу. Розрахунок ГТК проведено за даними середньодобових температур і сум опадів упродовж квітня-вересня за 1961-2020 рр.
Результати. Розрахунки частоти випадків сильних та екстремальних посух за даними SPI-1 для періодів двох кліматичних норм (1961-1990 рр. та 1991-2020 рр.) у річній динаміці засвідчили (за останні 30 років) зменшення їхньої повторюваності у січні-березні та червні та збільшення – у решті місяців. Оцінка умов зволоження за даними SPI-1 вказує на зниження випадків із екстремально вологими умовами на 63 % і збільшення у 3 рази випадків із екстремальною посухою впродовж останніх тридцяти років. За річними значеннями SPI-12 встановлено, що за 1991-2020 рр. сильні та екстремальні посухи відмічались у п’яти випадках, а впродовж 1961-1990 рр. не відмічалися.
Досліджено, що SPI-6 та ГТК (за квітень-вересень) суттєво різняться у значеннях, що впливає на оцінку частоти й інтенсивності посух. SPI і ГТК є однаково чутливими до екстремальних посух, але по різному реагують на сильні та помірні посухи. З 36 % сильних і 41 % середніх (помірних) посух за індикатором ГТК індексом SPI-6 ідентифікується лише 3 % і 6 % випадків посух відповідно.
Висновки. Установлено загальне зростання кількості посух у м. Одеса протягом 1991-2020 рр.
порівняно з 1961-1990 рр. За даними SPI-1 відмічене збільшення утричі випадків із екстремальною посухою впродовж останніх 30 років. У розрізі року спостерігається зменшення частоти сильних та екстремальних посух у січні-березні та червні і збільшення – в решті місяців. За даними SPI-12 встановлено 5 випадків сильних та екстремальних посух, які припадали на 1991-2020 рр. Відмічено, що SPI та ГТК є однаково чутливими до екстремальних посух, але по різному реагують на сильні та помірні посухи, тому у вегетаційний період ГТК є ефективнішим предиктором посухи ніж SPI.
Ключові слова: посушливі явища, кліматична норма, стандартизований індекс опадів, атмосферні опади, гідротермічний коефіцієнт, сильні та екстремальні посухи.