Визначення фактичної ширини обробленої пестицидами смуги при різній висоті польоту сільськогосподарських БПЛА

C. Любченко, Д. Читаєв

Анотація


Мета досліджень. Дослідити виконання технологічного процесу обприскувача, змонтованого на безпілотному літальному апараті (БПЛА), запропонувати метод визначення ширини обробленої смуги та визначити оптимальні. З точки зору якості виконання технологічного процесу. висоту польоту БПЛА та ширину обробленої смуги.  
Методи досліджень: теоретичні - аналіз літературних джерел, довідкової літератури; експериментальні - польові випробування з відповідним вимірюванням показників якості роботи; аналітичні - аналіз результатів випробувань і розрахунок оптимальних параметрів робочого процесу.
Результати дослідження. Процеси, що проходять при внесенні пестицидів авіаційним методом відрізняються від традиційних наземних способів внесення. Однією з особливостей авіаційного методу є непостійна ширина обробленої смуги, яка може варіювати під впливом ряду причин, зокрема висоти польоту БПЛА відносно оброблюваної поверхні. За результатами оцінки характеру осадження крапель під час роботи авіаційного обприскувача на різних висотах методом імітаційного моделювання розраховані максимальні ширини робочого захоплення БПЛА за яких рівномірність розподілу активної речовини по полі відповідає встановленим вимогам.
Висновки. Розподіл робочої рідини в поперечному перерізі обробленої смуги нерівномірний і має вигляд одновершинної кривої. По маршрутній лінії відкладення крапель робочої рідини – максимальне та знижується до країв смуги.
Висота польоту мало впливає на медіанно-масовий діаметр осілих крапель, проте істотно впливає на кількість та характер їх осідання. Зі зростанням висоти з 0,7 м до 2,3 м крива, яка описує характер розподілу крапель стає пологішою і на висоті 2,3 м утворює плато, що свідчить про зростання рівномірності розподілу крапель.
За результатами досліджень розрахункова максимальна ширина робочого захоплення,за якої якість виконання технологічного процесу відповідає встановленим вимогам, становить 245 см на висоті польоту БПЛА 230 см від оброблюваної поверхні.

Ключові слова


безпілотний літальний апарат; авіаційний метод; висота польоту; робоча ширина захоплення; нерівномірність розподілу робочої рідини

Повний текст:

PDF

Посилання


Герасименко И. В., Шошин А. А. Технологические аспекты повышения эффективности сельскохозяйственных опрыскивателей [Текст] // Современные тенденции технических наук: материалы II Междунар. науч. конф. (г. Уфа, май 2013 г.). — Уфа: Лето, 2013. — С. 62-65.

Давид Михайлович Пайкин, Степан Григорьевич Старостин, Авиационно-химическая защита растений от вредителей и болезней. Л., отделение издательства «КОЛОС», 1965, 192 стр. с илл.

Дунский В. Ф., Никитин Н. В., Соколов М. С. Пестицидные аэрозоли. М.: Наука, 1982, 288 с.

Сельскохозяйственная авиация. Защита растений и применение удобрений. Перевод с английского и французского под общей редакцией Б. И. Рукавишникова, М., Колос 1967, 440 с.

Руководство по надлежащей практике воздушного применения пестицидов. Субрегиональное бюро ФАО для стран Центральной Азии (ФАО-СЕК) Анкара, 2013 г.

Zhaoxia Lou, Fang Xin, Xiaoqiang Han, Yubin Lan, Tianzhu Duan and Wei Fu Effect of Unmanned Aerial Vehicle Flight Height on Droplet Distribution, Drift and Control of Cotton Aphids and Spider Mites // Agronomy 2018, №8(187); www.mdpi.com/journal/agronomy

Giles D., Billing R., Deployment and performance of a uav for crop spraying, //Chemical Engineering Transactions, 2015, №44, 307-312 DOI: 10.3303/CET1544052

D. Sarri D., Martelloni L., Rimediotti M., Lisci R., Lombardo S., Vieri M. Testing a multi-rotor unmanned aerial vehicle for spray application in high slope terraced vineyard // Journal of Agricultural Engineering 2019; L:853

СОУ 29.3-37-259:2005. Обприскувачі тракторні, штангові. Загальні технічні вимоги.

Дунский В. Ф., Никитин Н. В., Соколов Н. С. Монодисперсные аэрозоли. – М.: Наука, 1975.

Ибрагимов Э. И., Мирхасилова З. К. Устройство для уменьшения загрязнения окружающей среды при химической обработке растений // Молодой ученый. — 2017. — №16. — С. 229-233.