ВПЛИВ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА ДЕСТРУКТОРІВ НА РОЗКЛАДАННЯ ПОЖНИВНИХ РЕШТОК І ПРОДУКТИВНІСТЬ СОНЯШНИКА
Ключові слова:
спосіб обробітку, оранка, дискове розпушування, солома, деструктор, поживний та водний режимАнотація
У статті представлено результати досліджень процесів розкладання соломи пшениці озимої під дією деструкторів, які загортаються в ґрунту знаряддями з різною конструкцією робочих органів в зерно-паропросапній сівозміні дослідного поля Південно-Української філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого та формування агрофізичних властивостей, біологічної активності, водного і поживного режиму темно-каштанового ґрунту та урожайності насіння соняшника.Метою досліджень було формування систем технічного і технологічного забезпечення господарств, які використовують на добриво солому пшениці озимої, що сприяє зниженню техногенного навантаження, підвищенню продуктивності галузі рослинництва та збереженню родючості ґрунтів у сівозмінах на неполивних землях Півдня України.
Метод дослідження – польовий дослід, який супроводжувався лабораторно-польовими дослідженнями фізичних властивостей, біологічної активності та поживного режиму ґрунту. Для систематизації та узагальнення отриманих результатів застосовувалися математико-статистичні методи. У сівозміні досліджували п’ять способів основного обробітку ґрунту з різною глибиною розпушування на фоні обробки соломи деструкторами. Встановлено, що найбільша кількість амоніфікувальних організмів, на початку вегетації соняшника, формувалась за оранки на глибину (30…32) см і складала 16,72 млн. шт./г, тоді як за чизельного розпушування на глибину (40…42) см їх нараховувалось 15,26 млн. шт./г ґрунту. Кількість олігонітрофілів, целюлозо-руйнівних та азотобактерій зросла у варіанті 2 порівняно з контролем (варіант 1), відповідно на 19,3; 13,0 % та 33,3 %, а у варіанті 3 на 29,3 %; 18,2 % та 46,6 %.
Висновок. Для вирощування соняшника в посушливих умовах південної частини Степової зони України доцільно використовувати на добриво післяжнивні рештки пшениці озимої, обробляти їх деструктором «Оракул» в комплексі з аміачною селітрою та загортати в ґрунт, застосовуючи глибоку оранку, що створює сприятливі умови для їх розкладання, формування поживного і водного режиму та урожайності насіння на рівні (1,68…2,58) т/га .
Посилання
Говоров О. Що робити з соломою?/О. Говоров//Пропозиція. – 2014. № 5. – С. 118.
Коваль В. І збігають талі води у яри./Коваль В.//Зерно і хліб – 2014.
№ 4 – С. 103.
Маклюк О. Біологічно активні ґрунти: як їх сформувати. О. Маклюк, О. Найдьонова/Пропозиція, ТОВ «Юнівест Медіа» № 10, 2014. – С. 68.
Авров О.Е. Использование соломы в сельском хозяйстве/О.Е. Авров.– Л. : Колос, 1979.– 200 с.
Сайко В.Ф. Використання на удобрення побічної продукції рослинництва/ В.Ф. Сайко//Зб. наук. пр. Ін-ту землеробства.– 2003.– Спецвип.– С. 3–9.
Центило В.М. Біологічна ефективність використання біодеструкторів/В.М. Центило, Л.В. Сендецький//Вісник ЖНАЕУ Агроекологія. – 2014, № 2 (42), т. 1. С. 93 – 99.
Болоховська В. Біодеструктори на сторожі здоров’я ґрунту/В. Болоховська, О. Нагорна//Пропозиція № 5 ТОВ «Юнівест Медіа». 2012. – С. 60.
Азуркін В. Деструктори решток/Азуркін В.//Фермер. ТОВ «АГП Медіа» № 10. 2016. – С. 72 – 73.
Нагорна О.В. Новий погляд на старі проблеми/О.В.Нагорна// Агроном, 2016. № 3 (53) – С. 158-159.
Умаров М.М. Микробиологическая трансформация азота в почве/ М.М. Умаров, А.В. Кураков, А.А. Степанов. – М. : ГЕОС, 2007.– 138 с.
Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика/В.В. Волкогон, О.В. Надкренична, Т.М. Ковалевська [та ін.].– К. : Аграр. наука, 2006.– 312 с.
Нілова Н. Біодеструктор стерні – ефективний засіб регулювання розкладанням пожнивних решток / Н.Нілова, М. Новохацький, В. Болоховська, О. Ростоцький // Техніка і технології АПК. – 2016. - № 11. – С. 33-36
Abro S. Influence of microbial inoculants on soil response to properties with and without straw under different temperature regimes / S. Abro, X. Tian, D. Youl, Y. Ba, M. Li, F. Wu // African Journal of Microbiology Research. 2011a V. 4(19), P. 3054-3061.
Collins H. P. et al. Wheat straw decomposition and changes in decomposability during field exposure // Soil Science Society of America Journal. 1990. V. 54. I. 4 P. 1013-1016.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).