СТВОРЕННЯ АДАПТОВАНИХ ДО ВИМОГ ЄС СІМЕЙНИХ МОЛОЧНИХ ВІВЦЕФЕРМ
Ключові слова:
Вівці, Вівцематки, Виробництво баранини, Виробництво молока овечого, Нормативні вимоги Європейського Союзу, Овече молоко, Сімейні молочні вівцеферми, Тваринницькі будівлі.Анотація
Мета досліджень – нарощування виробництва молока овечого завдяки створенню адаптованих до нормативних вимог ЄС ефективних сімейних молочних вівцеферм.Методи досліджень. У процесі розроблення сучасних сімейних молочних вівцеферм найважливішим є формування об’ємно-планувальних рішень будівель, спираючись на вихідні критерії створення таких ферм. Особливу увагу звертають на габаритні розміри будівель, їхню ширину, довжину і висоту, на технологічні площі, тобто на площі приміщення у розрахунку на одну голову овець різних статевих та вікових груп та інші технологічно обумовлені параметри з урахуванням нормативних вимог ЄС. Суттєве значення має раціональний вибір будівельних матеріалів, машин і обладнання для тваринницьких будівель та об’єктів інфраструктури сімейних молочних вівцеферм. Важливо зосередити увагу на технологічних аспектах функціонування молочних вівцеферм, які включають роздачу кормів, напування, прибирання гною, створення мікроклімату в приміщенні, зооветеринарне обслуговування, використання вигульних майданчиків, оснащених навісами тощо. Не останню роль відіграють і питання оптимального поєднання використання сучасних технічних засобів і знарядь та скорочення до мінімуму загальних витрат на створення сімейних вівцеферм.
Результати досліджень. Створення сімейних молочних вівцеферм ґрунтується на таких складових: відносна дешевизна тваринницьких будівель і об’єктів інфраструктури ферм; відповідність технологічних і технічних характеристик тваринницьких об’єктів нормативним вимогам ЄС; ефективність виробництва продукції. Під час розроблення технічного та технологічного рішення сімейної молочної вівцеферми були враховані ключові аспекти щодо нормативних вимог ЄС за такими напрямками: умови утримання овець; щоденний догляд та спостереження за поголів’ям; здоров’я тварин; годівля і напування; доїння; прибирання та утилізація гною; мікроклімат у тваринницькій будівлі; зооветеринарне обслуговування; проектування вівчарень; технологічне обладнання вівчарень; інші вимоги. Крім вищезазначеного, вівцеферми з виробництва овечого молока повинні бути оснащені доїльною апаратурою, обладнанням для очистки, охолодження та тимчасового зберігання молока, засобами миття та дезінфекції тощо. Технічні засоби, наприклад, двигуни, вакуумні насоси тощо розміщують в окремій кімнаті. Доять овець у доїльному залі, де передбачені станок для доїння вівцематок з підгодівлею їх концентрованими кормами, переддоїльний майданчик з розміщенням одночасно всіх дійних тварин певної технологічної групи, молочне відділення з охолоджувачем молока, водонагрівачем тощо. Враховуючи те, що вівці є стадними тваринами, в доїльному залі повинно бути декілька тварин одночасно. Розміри технологічних секторів залу – такі: довжина станка для доїння овець разом з годівницею для концентрованих кормів –
0,8-1,2 м, ширина – 0,4 м; висота огородження доїльного станка – 0,9-1,1 м;відстань між тваринами в доїльному станку – 30-40 см; ширина траншеї для оператора – 1,2-2,0 м,а глибина – 0,8-1,1 м; площа приміщення молочного відділення – 8-20 м2; відстань від стіни до охолоджувача молока – 0,8-1,0 м.
Висновки. Адаптована до нормативних вимог Європейського Союзу сімейна молочна вівцеферма на 100 голів відрізняється такими характеристиками:
- об’ємно-планувальне рішення вівчарні аркової форми у поперечному перерізі має такі розміри: ширина – 7 м, довжина – 50 м, висота – 3,5 м;
- для будівництва споруд ферми використовують високотехнологічні будівельні матеріали: блоки фундаментні опорні, бетон, металоконструкції, профіль покрівельний, полікарбонат прозорий покрівельний, дерево тощо;
- для створення належного мікроклімату у вівчарні розміщені впродовж гребеня будівлі вентиляційні клапани із жалюзі;
- у приміщенні вівцеферми раціонально розміщені статеві, вікові і технологічні групи овець з дотриманням нормативних вимог ЄС щодо технологічних площ;
- для роздавання кормів вівцям і видалення гною з вівчарні використовують енергетичний засіб – міні-трактор, агрегатований відповідними знаряддями;
- доять овець індивідуальною доїльною установкою типу УІД-20 у доїльному залі у двох доїльних станках, розділених траншеєю для оператора;
- для зберігання молока овечого використовують танк-охолоджувач молока;
- вигульні майданчики для овець обладнані навісом для їх захисту;
- на території сімейної молочної вівцеферми передбачено траншею для заготівлі силосу, навіс для зберігання сіна й соломи, гноєзбиральний майданчик тощо;
- для функціонування вівцеферми загальна річна потреба в кормах становить 706,6 ц к. од., тому для забезпечення вівцеферми власними кормами потрібно щорічно вирощувати кормові культури на площі 13,8 га земельних угідь;
- для створення сімейної молочної вівцеферми на 100 голів загальні капіталовкладення становлять 761,467 тис. грн, з них 361,452 тис. грн – будівництво ферми, 185,615 тис. грн – комплектування машинами і технологічним обладнанням, 214,4 тис. грн – витрати на закупівлю поголів’я. Орієнтовні витрати коштів у розрахунку на одне твариномісце становлять 7,6 тис. грн; рівень рентабельності виробництва продукції – 25 %; термін окупності створення сімейної молочної вівцеферми на 100 голів становить 4 роки; кількість членів сім’ї – 5 осіб; створення сімейної молочної вівцеферми на 100 голів потребує державної фінансової підтримки.
Посилання
Кравчук В. На шляху створення адаптованих до вимог ЄС сімейних вівцеферм / В. Кравчук, С. Постельга, В. Смоляр // Зб. наук. праць УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. Дослідницьке. 2019. Вип. 24 (38). С. 342-353.
Кравчук В. Технологічні аспекти щодо створення сімейних вівцеферм / В. Кравчук, С. Постельга, В. Смоляр // Тези доповіді ХІХ Міжнародної наукової конференції «Науково-технічні засади розробки, випробування та прогнозування сільськогосподарської техніки і технологій», присвяченої 85-річчю від дня народження академіка Л. В. Погорілого та 150-річчю від дня народження професора К. Г. Шиндлера / ДНУ «УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого»; 13.09.2019 р.
Milker. Melktechnik und Haldels. – Deutschland, 2012 – 6 s.
Kannenmelkanlage und melkmobil. – ITEC. – Deutschland, 2012 – 2 s.
Milking machines and farm equipments. – ENKA. – Türkiye. – 10 s.
Italia Portable Milking Machine. – Inter Puls. – 2013. – 11 s.
Смоляр В. Вівчарство: актуальність створення сімейних ферм / В. Смоляр // Техніка і технології АПК. – 2019. – № 1. – С. 10-14.
Кравчук В. Адаптована до вимог ЄС сімейна вівцеферма на 25 голів / В. Кравчук, В. Смоляр, Л. Калмишева // Техніка і технології АПК. – 2019. – № 2 – С. 7-15.
Смоляр В. Створення сімейної вівцеферми на 50 голів / В. Смоляр, В. Громадська, Л. Калмишева // Техніка і технології АПК. – 2019. – № 3 – С. 29-32.
Systemy utrzymania owiec. Poradnik / Praca zbiorowa. Warszawa: Instytut Budownictwa, Mechanizacji i Elektryfikacji Rolnictwa; Dunskie Sluzby Doradztwa Rolniczego; 2004. – 50 s.
Директива ЄС 98/58 від 20 липня 1998 року стосовно захисту тварин, що утримують для сільськогосподарських потреб.
Регламент (ЄС) № 853/2004 Європейського парламенту і Ради від 29 квітня 2004 року що встановлює спеціальні гігієнічні правила для гігієни харчових продуктів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).