РОЗПОДІЛЕНА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА СИСТЕМА АГРОМОНІТОРИНГУ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ
Ключові слова:
Сільськогосподарське виробництво, Агротехнології, АМ, Інформаційно-метрологічне і технічне забезпечення, Розподілена інтелектуальна система, Інтернет речей, Достовірність результатів прогнозування.Анотація
Метою роботи є підвищення достовірності та ефективності агромоніторингу (АМ) завдяки застосуванню розподілених інтелектуальних систем з використанням Інтернет речей.Методи досліджень: теоретичні та аналітичні методи в процесі побудови розподіленої інтелектуальної системи АМ з використанням Інтернет речей.
Результати. Результати вчасного і якісного АМ є важливою і необхідною складовою інформаційного забезпечення сучасного сільськогосподарського виробництва.
Планування, підготовка та реалізація завдань АМ є складною багатофакторною проблемою, під час розв’язання якої на перше місце виходить необхідність забезпечення високих метрологічних характеристик АМ, технологічної досконалості і надійності і, особливо, економічних характеристик АМ. Динаміка трансформації технологій сучасного сільськогосподарського виробництва вимагає переходу від традиційних систем організацій АМ до сучасних інноваційних технологій реалізацій АМ.
Висновки. У статті розглянуто шляхи вирішення проблеми сучасного інформаційно-метрологічного і технічного забезпечення ефективного АМ. Показано, що застосування розподілених інтелектуальних систем АМ з використанням Інтернет речей суттєво підвищує достовірність моніторингу та забезпечує його безперервність, що дозволяє підвищити ефективність моніторингу загалом і надавати повну та достовірну інформацію для прийняття оптимальних управлінських та технологічних рішень.
Посилання
В. Кравчук. Науково-випробувальні дослідження - база техніко-технологічних інновацій//Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва України: зб. наук. пр. УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, Дослідницьке, 2018.- Вип. 22 (36).- с. 14-21.
В. Кравчук, В.Гусар, М.Павлишин Агроінженерія: науково-випробувальні дослідження на сучасному етапі//Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва України. Зб. наук. пр. УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, Дослідницьке, 2018.- Вип. 22 (36). - с. 21-27.
ДСТУ 3980-2000 “Ґрунти. Фізико-хімія ґрунтів”.
ДСТУ 4288:2004 “Якість ґрунту. Паспорти ґрунтів”.
ДСТУ 7271-2003 “Якість води. Визначення”.
ДСТУ 8726-2017 “Якість повітря”.
КПІ: Форум «Sentinel-2 for Agriculture». Міжнародна ініціатива супутникового агромоніторингу GEOGLAM - 2016.
А. Шенстов та ін. Інформаційна система агромоніторингу //http:dspace.nbuv.gov.ua.
О.Федоров, Н.Куссуль. Інформаційна технологія прив’язування даних космічної системи ДЗЗ «Січ -2»//« Космічна наука і технологія», 2013. - Т19, № 1.- с. 3-12.
ДСТУ 4976: 2008 “Охорона навколишнього середовища. Комплекс стандартів у сфері охорони ґрунтів”.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
