ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МАШИН ДЛЯ САДІННЯ ЛІСОВИХ КУЛЬТУР
Ключові слова:
Лісовідтворення, Машини для садіння лісових культур, Саджальні головки, Конструкція, Тенденції.Анотація
Мета роботи. Визначення основних напрямків і тенденції розвитку конструкцій машин для садіння лісових культур на основі аналізу технічних засобів для лісовідновлення виробництва вітчизняних і зарубіжних підприємств і компаній.Методи досліджень: аналітичні та статистичні дослідження - аналізування інформації у вітчизняних та зарубіжних наукових та виробничих джерелах.
У роботі проаналізовано конструкційні особливості двох типів машин для садіння лісових культур: лісових саджалок з нерухомими та хиткими сошниками, а також комбінованих грунтообробно-саджальних машин з фрезерними робочими органами для обробітку ґрунту та карусельних саджальних пристроїв для садіння саджанців із закритою кореневою системою.
Розглянуто конструкції лісових саджалок виробництва фірм ПАТ «Спецлісмаш» (Україна), «OTL» (Польща), «Egedal» (Данія), «Steinwendner» і «Quickwood» (Австрія). Фірми-виробники продукують лісові саджалки без саджального апарата або з різними типами саджальних апаратів: променевими, дисковими, стрічковими, важільними з хитким захватом тощо. Проаналізовано конструкційні особливості карусельних саджальних головок M-Planter Oy і Risutec Oy (Фінляндія), а також Bracke Forest Ab та EcoFräsen (Швеція).
Висновки. Машини для відтворення лісових культур розвиваються за такими напрямками: удосконалення конструкцій лісових саджалок для безперервної роботи; на лісовідновлюваних роботах поширюються технології, які передбачають суміщення технологічних операцій підготовки ґрунту із садінням саджанців; комбіновані лісосадильні пристрої (садильні головки, карусельні садильні пристрої) навішуються на стрілу екскаваторів або харвестерів здійснюють підготовку ґрунту методом створення дискретних мікропідвищень за допомогою фрезерних або копальних робочих органів; комплектування машин для відтворення лісових культур комп’ютеризованими системами для керування і контролю технологічних параметрів процесу садіння саджанців.
Посилання
Сучасні тенденції розвитку конструкцій машин для підготовки та обробітку ґрунту в лісовому господарстві/ В. Думич, З. Кушнір // Техніка і технології АПК. - 2018. - № 1. - С. 12-15.
Думич В. Сучасна ґрунтообробна техніка для лісового господарства / В. Думич, М. Мазурак// Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва України: зб. наук. пр. УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, Дослідницьке, 2018. ‑ № 23 (37) -
С. 136-141.
Luoranen, J. Machine planting of Norway spruce by Bracke and Ecoplanter: an evaluation of soil preparation, planting method and seedling performance / J. Luoranen, R. Rikala, H. Smolander // Silva Fennica. – 2011. – № 45 (3). – p. 341-357.
Rantala, J. A techno economic evaluation of Bracke and M-Planter tree planting devices/ J. Rantala, P. Harstela, V-M.Saarinen, L. Tervo // Silva Fennica. – 2009. – № 43 (4). – p. 659-667.
Бартнев И. Современної развитие конструкций лесопосадочных машин за рубежом. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://cyberleninka.ru/.../sovremennoe-razvitie-konstruktsiy-lesoposadochnyh-mashi.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
