НАКОПИЧЕННЯ ВОЛОГИ ТА ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Ключові слова:
Пшениця озима, Попередники, Вологість ґрунту.Анотація
Мета. У статті висвітлено особливості впливу різних попередників на накопичення вологи та поживних речовин у ґрунті.Методи досліджень: теоретичні – аналіз і синтез літературних інформаційних ресурсів; польові та лабораторні досліди, які проводилися протягом 2013-2016 років в НВЦ БНАУ, розташованому в центральному Лісостепу України.
Результати. Проведення польових досліджень показало, що залежно від попередників після їх збирання запас продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-20 см і 0-100 см коливається в широких межах.
Більший запас вологи як у шарі ґрунту 0-20 см, так і в 0-100 см був після таких попередників як гірчиця біла, горох, соя. Менше вологи містилося після кукурудзи на зерно і ячменю озимого.
Отримані експериментальні дані свідчать про те, що найкращий водний режим для озимої пшениці складається після гірчиці білої, гороху на зерно і сої. Менш сприятливо водний режим складається після озимого ячменю і кукурудзи на зерно.
Найбільш оптимальними за кількістю накопиченої вологи у ґрунті виявились попередники гірчиця біла та горох на зерно. В середньому за роки досліджень після цих попередників перед сівбою пшениці озимої в орному шарі 0-20 см знаходилося 28,73-29,48 мм, а у горизонті ґрунту 0-100 мм накопичилося вологи 87,48-91,30 мм. Також сівба після цих попередників забезпечила найкращі сходи рослин пшениці озимої.
Аналіз кореляційних зв’язків між урожайністю та динамікою продуктивної вологи у 0-100 мм шарі ґрунту за вирощування пшениці озимої сорту Золотоколоса після різних попередників, показує що коефіцієнт кореляції r = 0,4920 та коефіцієнт детермінації d = 0,2421 вказують на середню безпосередню залежність урожайності від накопичення продуктивної вологи у 0-100 мм шарі ґрунту.
Восени після збирання попередників пшениці озимої найбільша кількість легкогідролізованого азоту спостерігалася після гороху на зерно і становила в горизонті 0-10 см – 17,62 мг, в
10-20 см – 15,47 мг і в 20-30 см – 13,91 мг-екв. на 100 грам абсолютно сухого ґрунту.
Дещо менше легкогідролізованого азоту в ґрунті було після кукурудзи на зерно і сої. Так, в горизонті 0-10 см його, відповідно, було 5,25 і 6,38 мг., в 10-20 см – 13,74 і 14,29 мг і в шарі 20-30 см, відповідно, було 12,49 і 13,17 мг-екв. на 100 г ґрунту. Найменше азоту накопичувалося після озимого ячменю на зерно в горизонтах 0-10 см, 10-20 і 20-30 см, відповідно, містилося 14,06, 12,83 і 11,03 мг.
Висновки. Рослини пшениці озимої по непарових попередниках перебувають не тільки в менш сприятливих умовах осіннього вологозабезпечення, але й азотного живлення, що істотно впливає на формування елементів структури продуктивності колосу, а в підсумку – і величини урожайності.
Посилання
Кравчук В. Прогноз урожайності і валових зборів основних сільськогосподарських культур у 2017 році / Кравчук В., Новохацький М., Сердюченко Н., Негуляєва Н. // Техніка і технології АПК. – 2017. – № 2 (89). – С. 7-9.
Куценко О.М., Ляшенко В.В. Вплив попередників на продуктивність посівів озимої пшениці в умовах Лівобережного Лісостепу / Вісник Полтавської ДАА, № 4, 2008, с. 50-53.
Суббота Т.В. Полевая всхожесть семян озимых культур при посеве по разным предшественникам в южной зоне Ростовской области: Автореферат диссертации канд. с.-х. наук / Т.В.Суббота. – М., 1976. – 16 с.
Новохацький М. Оцінка впливу агротехнологічних прийомів вирощування на стан агробіоценозів зернових культур / Новохацький М., Таргоня В., Негуляєва Н., Гусар І., Яковенко О. // Техніка і технології АПК. – 2017. – № 3 (90). – С. 37-40.
Новохацький М.Л. Зміна врожайності та збирального індексу зернових культур залежно від систем основного обробітку ґрунту / Новохацький М.Л., Бондаренко О.А., Гусар І.О. // Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України: збірник наук. пр. УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого;
Редкол.: Кравчук В.І. (голов. ред.) та ін. – Дослідницьке, 2015. – Вип. 19(33). – С. 370-378.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
