НАКОПИЧЕННЯ ВОЛОГИ ТА ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН У ҐРУНТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Тарас Панченко, Микола Новохацький, Олександр Бондаренко

Анотація


Мета. У статті висвітлено особливості впливу різних попередників на накопичення вологи та поживних речовин у ґрунті.
Методи досліджень: теоретичні – аналіз і синтез літературних інформаційних ресурсів; польові та лабораторні досліди, які проводилися протягом 2013-2016 років в НВЦ БНАУ, розташованому в центральному Лісостепу України.
Результати. Проведення польових досліджень показало, що залежно від попередників після їх збирання запас продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-20 см і 0-100 см коливається в широких межах.
Більший запас вологи як у шарі ґрунту 0-20 см, так і в 0-100 см був після таких попередників як гірчиця біла, горох, соя. Менше вологи містилося після кукурудзи на зерно і ячменю озимого.
Отримані експериментальні дані свідчать про те, що найкращий водний режим для озимої пшениці складається після гірчиці білої, гороху на зерно і сої. Менш сприятливо водний режим складається після озимого ячменю і кукурудзи на зерно.
Найбільш оптимальними за кількістю накопиченої вологи у ґрунті виявились попередники гірчиця біла та горох на зерно. В середньому за роки досліджень після цих попередників перед сівбою пшениці озимої в орному шарі 0-20 см знаходилося 28,73-29,48 мм, а у горизонті ґрунту 0-100 мм накопичилося вологи 87,48-91,30 мм. Також сівба після цих попередників забезпечила найкращі сходи рослин пшениці озимої.
Аналіз кореляційних зв’язків між урожайністю та динамікою продуктивної вологи у 0-100 мм шарі ґрунту за вирощування пшениці озимої сорту Золотоколоса після різних попередників, показує що коефіцієнт кореляції r = 0,4920 та коефіцієнт детермінації d = 0,2421 вказують на середню безпосередню залежність урожайності від накопичення продуктивної вологи у 0-100 мм шарі ґрунту.
Восени після збирання попередників пшениці озимої найбільша кількість легкогідролізованого азоту спостерігалася після гороху на зерно і становила в горизонті 0-10 см – 17,62 мг, в
10-20 см – 15,47 мг і в 20-30 см – 13,91 мг-екв. на 100 грам абсолютно сухого ґрунту.
Дещо менше легкогідролізованого азоту в ґрунті було після кукурудзи на зерно і сої. Так, в горизонті 0-10 см його, відповідно, було 5,25 і 6,38 мг., в 10-20 см – 13,74 і 14,29 мг і в шарі 20-30 см, відповідно, було 12,49 і 13,17 мг-екв. на 100 г ґрунту. Найменше азоту накопичувалося після озимого ячменю на зерно в горизонтах 0-10 см, 10-20 і 20-30 см, відповідно, містилося 14,06, 12,83 і 11,03 мг.
Висновки. Рослини пшениці озимої по непарових попередниках перебувають не тільки в менш сприятливих умовах осіннього вологозабезпечення, але й азотного живлення, що істотно впливає на формування елементів структури продуктивності колосу, а в підсумку – і величини урожайності.

Ключові слова


Пшениця озима; Попередники; Вологість ґрунту.

Повний текст:

PDF PDF (English) PDF (Русский)

Посилання


Кравчук В. Прогноз урожайності і валових зборів основних сільськогосподарських культур у 2017 році / Кравчук В., Новохацький М., Сердюченко Н., Негуляєва Н. // Техніка і технології АПК. – 2017. – № 2 (89). – С. 7-9.

Куценко О.М., Ляшенко В.В. Вплив попередників на продуктивність посівів озимої пшениці в умовах Лівобережного Лісостепу / Вісник Полтавської ДАА, № 4, 2008, с. 50-53.

Суббота Т.В. Полевая всхожесть семян озимых культур при посеве по разным предшественникам в южной зоне Ростовской области: Автореферат диссертации канд. с.-х. наук / Т.В.Суббота. – М., 1976. – 16 с.

Новохацький М. Оцінка впливу агротехнологічних прийомів вирощування на стан агробіоценозів зернових культур / Новохацький М., Таргоня В., Негуляєва Н., Гусар І., Яковенко О. // Техніка і технології АПК. – 2017. – № 3 (90). – С. 37-40.

Новохацький М.Л. Зміна врожайності та збирального індексу зернових культур залежно від систем основного обробітку ґрунту / Новохацький М.Л., Бондаренко О.А., Гусар І.О. // Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України: збірник наук. пр. УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого;

Редкол.: Кравчук В.І. (голов. ред.) та ін. – Дослідницьке, 2015. – Вип. 19(33). – С. 370-378.