Сучасна ґрунтообробна техніка для лісового господарства
Ключові слова:
Лісовідтворення, Обробіток ґрунту, Лісові фрези, Ротаційні плуги, Конструкція.Анотація
Мета роботи: визначення сучасних напрямків розвитку конструкцій грунтообробних машин для лісового господарства на основі аналізу перспективних машин виробництва провідних зарубіжних фірм.Методи досліджень: аналітичні та статистичні дослідження - аналізування інформації у вітчизняних та зарубіжних наукових та виробничих джерелах.
У лісових господарства України для обробітку ґрунту застосовуються лісові плуги. Однак, вони не можуть забезпечити якісного виконання технологічного процесу, а в умовах складного рельєфу місцевості (зазвичай у гірських районах) та низинних заболочених місцях іх застосування неможливе. Лісові плуги також нездатні проводити обробіток ґрунту на зрубах з великою кількістю пнів і деревних залишків.
У скандинавських країнах більша частину ґрунту в лісовому господарстві обробляється машинами з активним приводом робочих органів. Машини такого типу також набувають поширення в лісових господарствах Польщі, Чехії тощо. Ґрунтообробні машини з активним приводом робочих органів умовно можна розділити на ротаційні плуги і грунтові фрези.
На ринку представлені ґрунтові фрези виробництва фірм «ŠLPKřtiny» і «FaoFarLesní technikas.r.o». (Чехія) «ОТL» (Польща), ВАТ “Лідсельмаш” (Білорусь), ДП “ЛІАЦ” (Україна). Фірми «FaoFarLesní technikas.r.o.», «ОТL», і, «SeppiM» випускають ротаційні плуги (фрез плуги) та подрібнювачі коріння і ґрунту. Шведська фірма «Bracke Forest» для обробітку ґрунту пропонує агрегати, так звані скаріфікатори, які поділяються на два види: дискові розпушувачі та культиватори дискретного мікропідвищення.
Висновки. Для досягнення задовільних показників якості обробітку ґрунту у складних умовах лісогосподарських підприємств необхідно застосовувати машини з активним приводом робочих органів. З метою ослаблення імпортозалежності лісового господарства України вітчизняним машинобудівним підприємствам доцільно налагодити виробництво перспективних ґрунтообробних машин з урахуванням сучасних тенденцій розвитку лісової ґрунтообробної техніки.
Посилання
Синякевич І.М. Економіка лісокористування: навчальний посібник / І.М. Синякевич – Львів: ІЗМН, 2000. – 402 с.
Przygotowanie gleby. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.http://www.otljarocin.lasy.gov.pl/przygotowanie-gleby
Forestry equipment and machines manufacturer. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.brackeforest.com/
Сучасні тенденції розвитку конструкцій машин для підготовки та обробітку грунту в лісовому господарстві/ В. Думич, З. Кушнір // Техніка і технології АПК. - 2018. - № 1. - С. 12-15
Мачуга О. Особливості програми випробувань лісової техніки, яка експлуатуватиметься на території з ухилом: стійкість та тягові характеристики / О. Мачуга, Я. Сало, Я. Ценюх // Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва України. Збірник наук. пр. УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого. – Дослідницьке – 2017. – Вип. 21 (35) - С. 62-71
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
