ПОТРЕБА СОЇ В МІКРОДОБРИВАХ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Ключові слова:
Соя, Урожайність, Елементи живлення, Мінеральне голодування, Мікроелементи, Добрива.Анотація
Мета. Стаття висвітлює особливості використання елементів живлення рослинами, описано зовнішні ознаки нестачі елементів живлення, значення та способи застосування добрив на посівах сої для оптимізації режимів живлення і реалізації генетичного потенціалу зернової продуктивності.
Методи досліджень: теоретичні – аналіз і синтез досліджуваних літературних інформаційних ресурсів.
Результати. Стаття розкриває особливості живлення рослин сої, фізіологічну та біохімічну роль мікро- та макроелементів в процесах метаболізму та органогенезу. На підставі аналізу доступних наукових літературних джерел наведено дані про зовнішні ознаки мінерального голодування рослин сої, які можуть слугувати потенційними причинами зниження урожайності та перешкоджати реалізації генетичного потенціалу продуктивності цієї культури. Описано способи внесення елементів живлення, принципи та умови застосування мінеральних добрив для оптимізації режиму живлення і повного задоволення потреб рослин у мікро- та макроелементах.
Висновки. Вирішити проблему повного забезпечення рослин доступними формами макро- і мікроелементів у процесі онтогенезу можна, застосовуючи в системі удобрення сої багатокомпонентних, хелатних позакореневих добрив, які характеризуються досить високим коефіцієнтом засвоєння. Підживлення посівів проводять у період закладки та формування генеративних органів.
Лише завдяки збалансованому застосуванню добрив, які містять мікроелементи, можна отримати максимальний урожай належної якості, генетично закладений у насінні сільськогосподарських культур. Нестача мікроелементів у доступній формі у ґрунті призводить до зниження швидкості перебігу процесів, які відповідають за розвиток рослин. У кінцевому результаті це призводить до втрат урожаю та зниження показників його якості.Посилання
Асеева Т.А. Эффективность различных приёмов повышения продуктивности посевов сои в Хабаровском крае / Асеева Т.А., Золотарева Е.В., Паланица С.Р. // Вестник Красноярского ГАУ. – 2008. – № 3. – С. 113-117.
Сереветник О.В. Вплив строків проведення позакореневого підживлення на урожайність сої в умовах правобережного Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. – 2011. – Вип. 69. – С. 141-146.
Колісник С.І. Основні технологічні прийоми вирощування сої на насіння // Корми і кормовиробництво. – 2012. – Вип. 71. – С. 41-48.
Лещенко А.К. Культура сої на Україні – Київ: Вид-во УАСГН, 1962. – 328 с.
Абаев А.А. Симбиотическая активность и продуктивность перспективных сортов сои в системе полевых севооборотов в предгорной зоне Северного Кавказа // Известия Горского ГАУ. – 2011. – Т. 48. – № 1. – С. 21-25.
Балюра В.И. Нормам высева семян – теоретическую основу. //Вестник с.-х. науки. – 1966. – №5. – С. 130-137.
Казанцев В.П. Влияние некорневого внесения микроудобрений марки ЖУСС на формирование клубеньков и урожайность сои / Казанцев В.П., Кузнецов А.И. // Вестник Казанского государственного аграрного университета. – 2010. – № 3 (17). – С. 113-115.
Кулик М.І. Вплив препаратів «Байкал ЕМ-1У» і «Кристалон» на посівні властивості насіння, врожайність та якість зерна пшениці озимої // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2009. – №
– С. 55-56.
Лихочвор В.В., Проць Р.Р., Мигаль І.Б. Соя. – Львів: НВФ “Українські технології”, 2004. – 54 с.
Фадеев А.А. Влияние предпосевной обработки семян сои на урожайность при совместном применении фунгицида дерозал и комплексного препарата ЖУСС 2 / Фадеев А.А., Казанцев В.П. //Аграрная наука Евро-Северо-Востока. – 2006. – №8. – С. 133-136.
Хадиков А.Ю. Урожайность зерна сои в зависимости от микроудобрений на выщелоченном чернозёме Северной Осетии–Алания / Хадиков А.Ю., Баснев А.Е., Гутиева З.А., Лазаров Т.К. // Известия Горского ГАУ. – 2012. – Том 49. – № 1-2. – С. 50-53.
Шевніков М.Я. Вплив мікроелементів на продуктивність сої // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2006. – № 3. – С. 21-24.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
