Ґрунтові умови формування продуктивності агрофітоценозу
Ключові слова:
Агрофітоценоз, Ґрунт, Економічні категорії, Продуктивність, Родючість, Рослина, Урожайність.Анотація
Ґрунту - основному засобу виробництва в останній час надаються не притаманні йому властивості, зокрема поняття родючість ґрунту наділяє його здатністю родити, що характерно для живого організму. чим ґрунт не є. Тому в статті проводиться аналіз ролі ґрунту та окремих його властивостей у формуванні урожаю сільськогосподарських культур. За результатами такого аналізу встановлено, що ґрунт є складовою основного засобу сільськогосподарського виробництва як засіб праці. де предметом праці виступає висіяне насіння або багаторічні рослини, які вегетують. Віднесення ґрунту до економічних категорій предмета та продукту праці не має сенсу тому, що цим категоріям відповідають окремі ґрунтові властивості. У формуванні продуктивності рослин крім ґрунтових чинників беруть участь чинники погодних, біологічних і антропогенних умов (технологічних). Змістовне значення поняття «родючість ґрунту» входить у протиріччя з біологічними законами і тому потребує заміни на «урожайність» стосовно окремої культури або «продуктивність» стосовно агрофітоценозу. Продуктивність сільськогосподарського виробництва залежить від умов вегетаційного періоду та ефективності застосування технологій вирощування культур. Продуктивність посівів може бути двох типів: потенціальною та ефективною. Потенціальна (теоретично можлива) – не має практичного прояву. Ефективна (дійсна) – це рівень урожайності посівів у конкретному виробничому циклі.Посилання
Балаєв А.Д. Сутність родючості ґрунту та оцінка її видів /А.Д.Балаєв // Вісник аграрної науки. – 2011. - № 8. – С. 17 – 20.
Ваксман С.А. Гумус. Происхождение, химический состав и значение его в природе /С.А. Ваксман. – М.: Сельхозгиз, 1974. – 471 с.
Вильямс В.Р. Почвоведение. Общее земледелие с основами почвоведения /В.Р. Вильямс. Из-е 3-е. – М.:Огизсельхозгиз, 1936. – 408 с.
Демолон А. Рост и развитие культурних растений /А. Демолон. – М.: Госсельхозиздат, 1961. – 400 с.
Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану грунтів України. За ред. Б.С.Носка, Б.С. Прістера, М.В. Лободи. – К.: Урожай, 1994. – 334 с.
Збаразький В.К. Економіка сільського господарства: Навч. пос. /В.К. Збаразький, В.І. Мацибора, А.А. Чалий та ін. – К.: Каравела, 2000. – 269 с.
Карманов И.И. Плодородие почв СССР (Природные закономерности и количественная оценка) /И.И. Карманов. – М.: Колос, 1983. – 198 с.
Кауричев И.С. Почвоведение / И.С. Кауричев, А.Н. Александрова, Н.П. Панов и др. Из-е 3-е. – М.: Колос, 1982. – 496 с.
Кук Дж.У. Регулирование плодородия почвы /Дж.У. Кук. – М.: Колос, 1970. – 520 с.
Либих Ю. Химия в приложении к земледелию и физиологии /Ю. Либих. – М. – Л.: Огизсельхозгиз, 1936. 408 с.
Маркс К. Сочинения. Т – 25, Ч – 2 /К.Маркс, Ф. Энгельс. – М.: Госполитиздат, 1962. – 552 с.
Никитин Б.А. Плодородие почвы, его виды и методы оценки: Уч. пос. /Б.А. Никитин. – Горький, Из-во Горьк. СХИ, 1981. – 84 с.
Розанов Б.Г. Расширенное воспроизводство почвенного плодородия /Б.Г. Розанов // Почвоведение. – 1987. - № 2. - С. 5 – 15.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
