РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ БЛОКА ВИХОДУ НАСІННЯ ФОТОЕЛЕКТРОННОГО СЕПАРАТОРА

Ельчин Бахтияр огли Алієв

Анотація


Одним із шляхів підвищення процесу поділу насіннєвого матеріалу в насіннєочисному комплексі є його фракціонування шляхом застосування фотоелектронного сепаратора на кінцевій стадії обробки насіння. У рамках досліджень передбачене розроблення технологічного обладнання – фотоелектронного сепаратора елітного насіння олійних культур, яке не має вітчизняних аналогів, а порівняно із зарубіжними дозволяє виконувати технологічний процес сепарації з меншими питомими експлуатаційними витратами (на 30-40 %) і більш високою продуктивністю (на 15-25 %). Метою досліджень є підвищення ефективності розділення насіннєвого матеріалу соняшнику обґрунтуванням конструкційно-технологічних параметрів блоку виходу насіння фотоелектронного сепаратора. Експериментальні дослідження блока виходу насіння проводилися на установці, яка складалася з USB-реле STU2161407M-H, газових форсунок RAIL 67R-01 4303 і персонального комп'ютера з відповідним розробленим програмним забезпеченням. Вихідним матеріалом під час проведення експериментальних досліджень експериментального зразка блока виходу насіння фотоелектронного сепаратора було насіння соняшнику сорту Прометей, яке було відкаліброване до розміру 3,6–3,8 мм, однак містило рослинні домішки, масова частка яких складала 8,6 %. Блок розпізнавання був налаштований на відокремлення рослинних домішок. Фактором досліджень було обрано інтервал часу t між двома насінинами, які падають в інтервалі від 0,03 с до 0,2 с, який задавався встановленням певних режимних параметрів блока подачі насіння. У результаті експериментальних досліджень блока виходу насіння встановлено експоненціальну залежність зміни ймовірність реагування газової форсунки P від інтервалу часу t між двома насінинами, які падають. Зі збільшенням інтервалу часу між двома насінинами, які падають, ймовірність реагування газової форсунки збільшується до асимптотичної лінії P = 0,939841, тому найменший ефективний  інтервал часу між двома насінинами, які падають складає 0,153 с.

Ключові слова


Насіння; Фотоелектронний сепаратор; Блок виходу; Дослідження; Експеримент; Ймовірність.

Повний текст:

PDF

Посилання


Runmann К. BeaiigongdurchelektronischeFarb-sortierung. Muhle+Mischfutter-fechn. 1990. 127, №19. P. 244–245.

Шафоростов В. Д., Припоров И. Е. Качественные показатели работы фотосепаратора по фракционной технологии при разделении семян подсолнечника. Международный научно-исследовательский журнал. 2015. № 1–3 (32). С. 23–25.

Припоров И .Е. Сортирование семян подсолнечника на фотосепараторе. Сельский механизатор. 2015. № 3. С. 12–13.

Osbome D. Y., Berfrand D. Image analysis and spectroscopic techniques. Rapp 9 Congr. Int. Cereals et pain, Paris, 1–5 juin 1992. Ind. cereal. 1992, № 77. P. 10–12.

Алієв Е. Б., Яропуд В. М. Результати чисельного моделювання процесу роботи блока подачі насіння фотоелектронного сепаратора. Всеукраїнський науково-технічний журнал «Техніка, енергетика, транспорт АПК». Редколегія: Калетнік Г.М. (головний редактор) та інші. Вінниця, 2017. №4 (99). С. 18–23.