РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ БЛОКА ВИХОДУ НАСІННЯ ФОТОЕЛЕКТРОННОГО СЕПАРАТОРА

Автор(и)

  • Ельчин Бахтияр огли Алієв Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України, Україна https://orcid.org/0000-0003-4006-8803

Ключові слова:

Насіння, Фотоелектронний сепаратор, Блок виходу, Дослідження, Експеримент, Ймовірність.

Анотація

Одним із шляхів підвищення процесу поділу насіннєвого матеріалу в насіннєочисному комплексі є його фракціонування шляхом застосування фотоелектронного сепаратора на кінцевій стадії обробки насіння. У рамках досліджень передбачене розроблення технологічного обладнання – фотоелектронного сепаратора елітного насіння олійних культур, яке не має вітчизняних аналогів, а порівняно із зарубіжними дозволяє виконувати технологічний процес сепарації з меншими питомими експлуатаційними витратами (на 30-40 %) і більш високою продуктивністю (на 15-25 %). Метою досліджень є підвищення ефективності розділення насіннєвого матеріалу соняшнику обґрунтуванням конструкційно-технологічних параметрів блоку виходу насіння фотоелектронного сепаратора. Експериментальні дослідження блока виходу насіння проводилися на установці, яка складалася з USB-реле STU2161407M-H, газових форсунок RAIL 67R-01 4303 і персонального комп'ютера з відповідним розробленим програмним забезпеченням. Вихідним матеріалом під час проведення експериментальних досліджень експериментального зразка блока виходу насіння фотоелектронного сепаратора було насіння соняшнику сорту Прометей, яке було відкаліброване до розміру 3,6–3,8 мм, однак містило рослинні домішки, масова частка яких складала 8,6 %. Блок розпізнавання був налаштований на відокремлення рослинних домішок. Фактором досліджень було обрано інтервал часу t між двома насінинами, які падають в інтервалі від 0,03 с до 0,2 с, який задавався встановленням певних режимних параметрів блока подачі насіння. У результаті експериментальних досліджень блока виходу насіння встановлено експоненціальну залежність зміни ймовірність реагування газової форсунки P від інтервалу часу t між двома насінинами, які падають. Зі збільшенням інтервалу часу між двома насінинами, які падають, ймовірність реагування газової форсунки збільшується до асимптотичної лінії P = 0,939841, тому найменший ефективний  інтервал часу між двома насінинами, які падають складає 0,153 с.

Біографія автора

Ельчин Бахтияр огли Алієв, Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України

Канд. техн. наук, завідувач відділу техніко-технологічного забезпечення насінництва

Посилання

Runmann К. BeaiigongdurchelektronischeFarb-sortierung. Muhle+Mischfutter-fechn. 1990. 127, №19. P. 244–245.

Шафоростов В. Д., Припоров И. Е. Качественные показатели работы фотосепаратора по фракционной технологии при разделении семян подсолнечника. Международный научно-исследовательский журнал. 2015. № 1–3 (32). С. 23–25.

Припоров И .Е. Сортирование семян подсолнечника на фотосепараторе. Сельский механизатор. 2015. № 3. С. 12–13.

Osbome D. Y., Berfrand D. Image analysis and spectroscopic techniques. Rapp 9 Congr. Int. Cereals et pain, Paris, 1–5 juin 1992. Ind. cereal. 1992, № 77. P. 10–12.

Алієв Е. Б., Яропуд В. М. Результати чисельного моделювання процесу роботи блока подачі насіння фотоелектронного сепаратора. Всеукраїнський науково-технічний журнал «Техніка, енергетика, транспорт АПК». Редколегія: Калетнік Г.М. (головний редактор) та інші. Вінниця, 2017. №4 (99). С. 18–23.

##submission.downloads##

Номер

№ 22 (36) (2018)

Розділ

Сільськогосподарська техніка та обладнання: прогнозування, конструювання, випробування

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).