ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ
DOI:
https://doi.org/10.31473/2305-5987-2025-2-37(51)-9Анотація
Мета – наукове обґрунтування впливу окремих елементів технології вирощування, зокрема оптимізації строків позакореневого внесення карбаміду на особливості формування продуктивності та показників якості зерна пшениці ярої (сорт МІП «Олександра») в ґрунтово-кліматичних умовах західного Лісостепу України. Дослідження спрямоване на визначення найбільш ефективного варіанту поєднання термінів підживлення для максимальної реалізації біологічного потенціалу культури в умовах нестабільного гідротермічного режиму та слабокислих ґрунтів регіону.
Методи. Дослідження проводилися у 2023-2025 рр. на чорноземах опідзолених слабозмитих. У роботі застосовано комплекс загальнонаукових і спеціальних агрономічних методів: польовий (для вивчення взаємодії об’єкта з факторами довкілля), лабораторно-аналітичний (визначення якості зерна методом інфрачервоної спектроскопії згідно з ДСТУ 4117:2007), розрахунковий і статистичний (математична обробка результатів). Схема досліду передбачала вивчення ефективності позакореневого підживлення водним розчином карбаміду (22,5 кг/га) у різні фази органогенезу за шкалою ВВСН (33, 51 та 59) на фоні мінерального удобрення N30P60K60 + N30.
Результати. Установлено, що позакореневе внесення карбаміду забезпечує істотне підвищення врожайності та покращення структури посіву. Максимальну середню врожайність за роки досліджень зафіксовано за триразового підживлення (фази 33, 51 та 59 за ВВСН) – 4,62 т/га, що на
0,53 т/га перевищує контрольний показник. Такий результат досягнуто завдяки оптимізації елементів структури врожаю: збільшенню кількості продуктивних стебел до 420 шт/м2, маси 1000 зерен до 42,1 г та ваги зерна з колоса до 1,10 г. Якість зерна за цього варіанта відповідала показникам 1-го класу: вміст білка зріс до 13,10%, клейковини – до 24,10%, натура зерна – до 700 г/л. Виявлено високий позитивний кореляційний зв’язок між урожайністю та натурою зерна (r = 0,97), а також вмістом білка (r = 0,88). Економічний аналіз підтвердив доцільність багаторазового підживлення: додатковий прибуток склав 2,24 тис. грн/га за найнижчої собівартості продукції – 2,06 тис. грн/т.
Висновки. Комплексне триразове позакореневе підживлення карбамідом у критичні фази розвитку (ВВСН 33, 51, 59) є високоефективним технологічним прийомом для західного Лісостепу України. Воно забезпечує збалансоване азотне живлення, стимулює процеси плодоутворення та покращує хлібопекарські властивості зерна. Оптимізація системи підживлення дає змогу не лише підвищити врожайність на 13%, а й суттєво знизити виробничі витрати на одиницю продукції, гарантуючи стабільну економічну ефективність вирощування пшениці ярої.
Ключові слова: пшениця яра, технологія вирощування, позакореневе підживлення, карбамід, урожайність, структура врожаю, якість зерна, економічна ефективність.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).