ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ В УМОВАХ ЗМІНИ КЛІМАТУ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ В ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Анотація

Анотація
Мета роботи – висвітлити результати польових досліджень ефективності застосування різних систем основного обробітку ґрунту при вирощуванні сої в умовах Лісостепу України та визначили вплив агрометеорологічних умов періоду вегетації на рівень біологічної врожайності зерна.
Методи. Дослідження проводилися з використанням чотирьох систем основного обробітку ґрунту: традиційної (А1), консервувальної (А2), мульчувальної (А3) та міні-тіл (А4). Технологія вирощування сої була традиційною для зони проведення досліджень, за винятком досліджуваних факторів. Ефективність систем обробітку ґрунту встановлювалася шляхом визначення біологічної врожайності сої та її структури. Біологічна врожайність зерна визначалася за пробними снопами, відібраними в трикратній повторності для кожного варіанта. У процесі аналізу пробних снопів визначалися основні елементи структури врожайності. Статистична обробка даних проводилася методом кореляційного аналізу. Агрометеорологічні умови періоду вегетації сої оцінювалися за даними Білоцерківської метеостанції.
Результати. Серед досліджуваних систем основного обробітку ґрунту традиційна система з оранкою показала найвищий рівень біологічної врожайності зерна сої. Заміна обробітку ґрунту з оборотом пласта (оранка) та глибоке розпушування (консервувальна система) на поверхневий обробіток негативно впливала на біологічну врожайність. Середня біологічна врожайність зерна сої за роки досліджень становила 27,6 ц/га, варіюючись від мінімальних 18,2 ц/га (2018 р., міні-тіл) до максимальних 38,8 ц/га (2021 р., традиційна система). За період досліджень відмічено суттєве підвищення середньодобових температур у червні (+2,0 ºС), липні (+1,1 ºС) та серпні (+2,0 ºС). Кореляційний аналіз засвідчив, що зміни середньодобових температур відображаються на рівнях біологічної врожайності сої, причому щільність зв’язку залежить від фази росту та використаної системи обробітку ґрунту. Також за останні десять років суттєво зменшилася кількість атмосферних опадів у літні місяці: червень – на 23,2 мм, липень – на 19,4 мм, серпень – на 34,4 мм.
Висновки. Біологічна врожайність зерна сої пов’язана з умовами року (r = 0,418) та системою основного обробітку ґрунту (r = 0,404): зменшення глибини обробітку та відмова від обороту пласта призводять до зменшення врожайності.
Зміни середньодобових температур впливають на біологічну врожайність сої. Підвищення температури у травні (сходи–початок гілкування) та серпні (налив зерна–достигання) негативно позначається на врожайності (r = –0,370 та r = –0,303 відповідно). Існує середній прямий зв’язок із середньодобовою температурою червня (r = 0,343) та слабкий прямий зв’язок із температурою липня (r = 0,111).
Кількість атмосферних опадів у травні–червні практично не впливає на врожайність. Соя позитивно реагує на опади в серпні, під час формування бобів і наливу зерна, особливо при традиційній системі обробітку ґрунту (r = 0,473).