ТРАНСГРЕСИВНА МІНЛИВІСТЬ ДОВЖИНИ ГОЛОВНОГО КОЛОСА У ПОПУЛЯЦІЙ F2 І F3 ЗА ВИКОРИСТАННЯ У ГІБРИДИЗАЦІЇ ЦИТОПЛАЗМИ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ

Анотація

Мета дослідження – встановлення трансгресивної мінливості в популяціях F2 і F3 , створених схрещуванням різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої.
Матеріали та методи. У 2019-2020 рр. в умовах дослідного поля навчально-виробничого центру Білоцерківського НАУ досліджувалися сорти пшениці м’якої озимої, які належать до різних груп стиглості, та створені на їхній основі популяції: «Миронівська ранньостигла» / «Білоцерківська напівкарликова», «Миронівська ранньостигла» / «Кольчуга», «Білоцерківська напівкарликова» / «Кольчуга», «Миронівська ранньостигла» / «Золотоколоса», «Миронівська ранньостигла» / «Чорнява», «Білоцерківська напівкарликова» / «Золотоколоса», «Білоцерківська напівкарликова» / «Чорнява», «Кольчуга» / «Чорнява», «Миронівська ранньостигла» / «Антонівка», «Миронівська ранньостигла» / «Єдність», «Білоцерківська напівкарликова» / «Антонівка», «Білоцерківська
напівкарликова» / «Єдність», «Білоцерківська напівкарликова» / «Відрада», «Кольчуга» / «Антонівка», «Кольчуга» / «Єдність», «Кольчуга» / «Відрада», «Кольчуга» / «Столична», «Миронівська
ранньостигла» / «Вдала», «Миронівська ранньостигла» / «Добірна», «Білоцерківська напівкарликова» / «Добірна».
Методи аналізу – польовий, лабораторний, порівняльний, математично-статистичний.
Результати досліджень. Метеорологічні умови, які склалися в роки проведення досліджень, характеризувалися контрастними показниками за температурним режимом і розподілом опадів, що значно вплинуло на формування довжини головного колоса пшениці м’якої озимої і показники ступеня трансгресій.
Позитивні трансгресії за довжиною головного колоса встановлені у 12 з 20 досліджуваних популяцій третього покоління за їхнього ступеня від 4,8% («Білоцерківська напівкарликова» / «Кольчуга») до 20,0% («Миронівська ранньостигла» / «Золотоколоса» і «Кольчуга» / «Єдність») із частотою позитивних рекомбінантів від 6,7% до 60,0%.
Виділені комбінації схрещування, у яких позитивна трансгресивна мінливість відмічена як у другому, так і в третьому поколінні: «Миронівська ранньостигла» / «Білоцерківська напівкарликова» (Тс = 25,0%; 12,0%), «Миронівська ранньостигла» / «Кольчуга» (Тс = 14,3%; 7,6%), «Миронівська ранньостигла» / «Золотоколоса» (Тс = 27,3%; 20,0%), «Миронівська ранньостигла» / «Антонівка» (Тс = 38,9%; 5,0%), «Білоцерківська напівкарликова» / «Відрада» (Тс = 5,0%; Тч = 10,5%), «Кольчуга» / «Антонівка» (Тс = 23,8%; Тч = 8,6%), «Кольчуга» / «Єдність» (Тс = 42,9%; Тч = 20,0%), «Кольчуга» / «Столична» (Тс = 23,8%; Тч = 19,0%), «Миронівська ранньостигла» / «Вдала» (Тс = 33,3%; Тч = 12,0%), «Миронівська ранньостигла» / «Добірна» (Тс = 15,8%; Тч = 10,0%), «Білоцерківська напівкарликова» / «Добірна» (Тс = 10,0%; Тч = 50,0%).
Висновки. Відмічено, що використання у гібридизації ранньостиглих, середньоранніх, середньостиглих і середньопізніх батьківських форм сприяє широкому формотворенню в популяцій другого і третього покоління пшениці м’якої озимої з можливістю добору довгоколосих трансгресивних рекомбінантів.
Встановлено вплив умов року на формування довжини головного колоса та прояв крайніх максимальних і мінімальних значень у популяцій другого та третього покоління пшениці м’якої озимої.