ВПЛИВ СТИМУЛЮЮЧИХ РЕЧОВИН І СИСТЕМИ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО

Анотація

Метою цієї роботи є висвітлення результатів польових досліджень щодо ефективності застосування стимулюючих речовин і різних систем обробітку ґрунту в технології вирощування ячменю ярого за різних способів основного обробітку ґрунту в умовах Лісостепу України.
Методи. Польові дослідження проведено протягом 2022-2023 рр. на угіддях УкрНДІПВТ
ім. Л. Погорілого (київський агроґрунтовий район Правобережного Лісостепу). Фактори досліду: фактор А – система обробітку ґрунту (А1 – традиційна, А2 – консервувальна, А3 – мульчувальна, А4 – міні-тіл); фактор Б – стимулюючі речовини (Б1 – контроль (без застосування препаратів), Б2 – застосування препаратів для обробки насіння та вегетуючих посівів). У процесі вирощування ярого ячменю використано традиційну для регіону технологію, за виключенням елементів схеми досліду. Ефективність застосування препаратів встановлено шляхом визначення біологічної врожайності ячменю та її структури порівняно з контролем.
Результати. У процесі вирощування ячменю ярого без досліджуваних препаратів серед досліджуваних систем основного обробітку ґрунту першість за рівнем біологічної врожайності зерна ячменю відмічено на варіанті з оранкою. Заміна обробітку ґрунту з оборотом пласта (оранка), глибоке рихлення (консервувальна система) та поверхневий обробіток негативно позначалися на рівні біологічної врожайності.
Застосування біопрепаратів позитивно впливало на ріст біологічної врожайності (r = 0,836) на фоні всіх досліджуваних систем основного обробітку ґрунту. При цьому найвищий рівень біологічної врожайності в поточному році нами відмічено на варіантах із консервувальною та мульчувальною системами основного обробітку ґрунту.
Від факторів, включених нами до схеми дослідів, залежить вміст основних органічних речовин зерна – сирого білка, сирого жиру, сирої клітковини, – що визначають його якість. Вміст сирого жиру та сирого білка в зерні ячменю ярого позитивно корелює із застосуванням біопрепаратів. Між інтенсивністю обробітку ґрунту і кількістю сирого жиру та сирого білка нами встановлено негативну кореляцію.
Висновки. Подальше збільшення врожайності польових культур, поліпшення фізико-хімічних і технологічних якостей вирощеної продукції в сучасних умовах тісно пов’язане з розробкою високоефективних зональних прийомів вирощування та протидії змінам клімату: підбір способів обробітку ґрунту, застосуванням органічних і мінеральних добрив, рістрегулюючих речовин і засобів захисту рослин, спрямованих на нівелювання впливу стресовий кліматичних факторів, і отримання біологічно повноцінної, екологічно безпечної продукції з найбільшою ефективністю вирощування. В умовах трансформації клімату, глобального потепління і дії стресових явищ важливо формувати агрофітоценози польових культур із високим адаптивним потенціалом стійкості до посухи, здатних забезпечити нормальну життєдіяльність рослинного організму і менше знижувати врожайність.