ВПЛИВ СТИМУЛЮЮЧИХ РЕЧОВИН І СИСТЕМИ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО
Анотація
Метою цієї роботи є висвітлення результатів польових досліджень щодо ефективності застосування стимулюючих речовин і різних систем обробітку ґрунту в технології вирощування ячменю ярого за різних способів основного обробітку ґрунту в умовах Лісостепу України.
Методи. Польові дослідження проведено протягом 2022-2023 рр. на угіддях УкрНДІПВТ
ім. Л. Погорілого (київський агроґрунтовий район Правобережного Лісостепу). Фактори досліду: фактор А – система обробітку ґрунту (А1 – традиційна, А2 – консервувальна, А3 – мульчувальна, А4 – міні-тіл); фактор Б – стимулюючі речовини (Б1 – контроль (без застосування препаратів), Б2 – застосування препаратів для обробки насіння та вегетуючих посівів). У процесі вирощування ярого ячменю використано традиційну для регіону технологію, за виключенням елементів схеми досліду. Ефективність застосування препаратів встановлено шляхом визначення біологічної врожайності ячменю та її структури порівняно з контролем.
Результати. У процесі вирощування ячменю ярого без досліджуваних препаратів серед досліджуваних систем основного обробітку ґрунту першість за рівнем біологічної врожайності зерна ячменю відмічено на варіанті з оранкою. Заміна обробітку ґрунту з оборотом пласта (оранка), глибоке рихлення (консервувальна система) та поверхневий обробіток негативно позначалися на рівні біологічної врожайності.
Застосування біопрепаратів позитивно впливало на ріст біологічної врожайності (r = 0,836) на фоні всіх досліджуваних систем основного обробітку ґрунту. При цьому найвищий рівень біологічної врожайності в поточному році нами відмічено на варіантах із консервувальною та мульчувальною системами основного обробітку ґрунту.
Від факторів, включених нами до схеми дослідів, залежить вміст основних органічних речовин зерна – сирого білка, сирого жиру, сирої клітковини, – що визначають його якість. Вміст сирого жиру та сирого білка в зерні ячменю ярого позитивно корелює із застосуванням біопрепаратів. Між інтенсивністю обробітку ґрунту і кількістю сирого жиру та сирого білка нами встановлено негативну кореляцію.
Висновки. Подальше збільшення врожайності польових культур, поліпшення фізико-хімічних і технологічних якостей вирощеної продукції в сучасних умовах тісно пов’язане з розробкою високоефективних зональних прийомів вирощування та протидії змінам клімату: підбір способів обробітку ґрунту, застосуванням органічних і мінеральних добрив, рістрегулюючих речовин і засобів захисту рослин, спрямованих на нівелювання впливу стресовий кліматичних факторів, і отримання біологічно повноцінної, екологічно безпечної продукції з найбільшою ефективністю вирощування. В умовах трансформації клімату, глобального потепління і дії стресових явищ важливо формувати агрофітоценози польових культур із високим адаптивним потенціалом стійкості до посухи, здатних забезпечити нормальну життєдіяльність рослинного організму і менше знижувати врожайність.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).