ОСТРУКТУРЕНІСТЬ ҐРУНТУ, ЗАБУР`ЯНЕНІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНОК СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ТА УДОБРЕННЯ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Анотація

Мета дослідження – вивчити вплив різних систем основного обробітку й удобрення на структурний стан орного (0-30 см) шару ґрунту, забур’яненість агрофітоценозів і продуктивність двох ланок польової сівозміни.
Матеріали та методи. Експериментальну роботу виконано у 2021-2023 рр. на чорноземі типовому глибокому малогумусному дослідного поля Білоцерківського НАУ в п’ятипільній стаціонарній спеціалізованій (зерновій) сівозміні. Досліджено чотири системи основного обробітку ґрунту й удобрення агрофітоценозів. Нульова система удобрення не передбачала внесення добрив, перша –
6 т гною + N64P54K58, друга – 6 т гною + N98P66K92, третя – 6 т гною + N126P82K116 на гектар ріллі. Методи аналізу: польовий, лабораторний, порівняльний, математично-статистичний.
Результати досліджень. У статті презентовано результати досліджень вирощування різних с.-г. культур за чотирьох систем основного обробітку ґрунту та чотирьох систем удобрення агрофітоценозів. Розглянуто вплив цих агротехнічних заходів на структурний стан орного шару, актуальну забур`яненість агрофітоценозів, урожайність зерна та зеленої маси досліджуваних культур.
Багаторічні дослідження переконливо довели, що за чизельно-дискового, а особливо дискового обробітків спостерігається чітко виражена профільна диференціація орного шару ґрунту за вмістом у різних частинах його водотривких агрегатів – найбільше їх у нижній (20-30 см) частині, суттєво менше – у верхній (0-10 см).
За підвищення норм внесення добрив поліпшується структурний стан і зменшується актуальна забур`яненість агрофітоценозів.
Урожайність зернових культур істотно зменшується за чизельно-дискового і дискового обробітків; за диференційованого – підвищується в агрофітоценозах пшениці озимої й гречки та знижується в агрофітоценозі гороху, однак ці зміни не досягають статистично значущих величин. Сидеральної маси гірчиці білої отримано істотно менше за дискового обробітку та істотно більше – за диференційованого обробітку лише удобрених ділянок другої ланки сівозміни. За чизельно-дискового обробітку цей показник неістотно знижується в першій ланці та неістотно зростає в другій.
Висновок. Відмічено, що за збором кормових одиниць, виходом зерна і перетравного протеїну з гектара ріллі та забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном домінує перша ланка. За збором сухої речовини основної і побічної продукції лише на удобрених другою і третьою нормами добрив ділянках диференційованого обробітку спостерігалася неістотна перевага другої ланки.
Аналізуючи отримані дані, можна стверджувати, що за безполицево-дискового і дискового обробітків істотно зменшується продуктивність гектара ріллі обох ланок сівозміни. За диференційованого і полицево-дискового обробітків цей показник є практично на одному рівні.
Ключові слова: структура ґрунту, забур`яненість, ґрунт, сівозміна, ланка, обробіток, удобрення, продуктивність.