УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ СМУГОВОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

Анотація

У статті наведено результати досліджень системи смугового обробітку ґрунту і сівби культур у трипільній сівозміні «кукурудза-кукурудза-соя», сформовано принципи виконання технологічного процесу, підготовлені вихідні вимоги до параметрів смуг, якості сівби культур сівозміни (кукурудзи і сої), вдосконалено техніко-технологічні рішення сівби в смуги за значного вмісту рослинних решток і обґрунтовано техніко-економічні переваги смугового обробітку ґрунту.
Мета досліджень – обґрунтувати доцільність, удосконалити техніко-технологічні рішення і
методи реалізації технології смугового обробітку ґрунту в короткоротаційній зерновій сівозміні та визначити їхню ефективність.
Методи та матеріали. Вивчення ефективності смугового обробітку ґрунту проводилося на
короткоротаційній сівозміні «кукурудза-кукурудза-соя» загальною площею 21 га на науково-дослідному полігоні УкрНДІПВТ ім. Л Погорілого. Агротехніка – загальноприйнята для зони правобережного Лісостепу, за виключенням досліджуваних факторів: А – обробіток ґрунту; В – мінеральні добрива; С – культура попередник. Закладання польових дослідів, спостереження та обліки проводилися за методиками Доспєхова Б. і Єщенка В.
Для формування смуг були задіяні трактор «Беларус МТЗ 1025» та 4-рядний агрегат «СТА-4», який допускає розстановку секцій, їхнє переміщення брусом рами для нарізання смуг із міжряддям 70 см і 90 см та внесення в кожну смугу добрив. Сівба кукурудзи з міжряддям 70 см здійснювалася за слідом проходу, а сої (з міжряддям 45 см) – з боків лінії проходу глибокорозпушувача з кроком 90 см.
Результати. Короткоротаційна 3-пільна сівозміна «кукурудза-кукурудза-соя» забезпечує зростання продуктивності за вузького набору культур із широкорядним способом сівби, які поєднуються в сівозміні як позитивні попередники і відносяться до різних таксономічних груп.
Ефективність запропонованих техніко-технологічних рішень смугового обробітку ґрунту і сівби порівняно з традиційною технологією визначається зменшенням використаних ресурсів завдяки меншій кількості технологічних операцій, витрат палива і підвищенню урожайності. Показники структури біологічної урожайності кукурудзи засвідчила перевагу смугового обробітку над оранкою: урожайність зерна вища на 17-21% залежно від року.
Обґрунтовано, що конструкційні параметри агрегата для формування смуг мають забезпечити прямолінійність їхнього нарізання за достатньої робочої швидкості та збереження нерозпушених смуг для переміщення (без пробуксовування) коліс тягового трактора. Сівалка повинна забезпечити якісне висівання насіння на фонах із великим вмістом рослинних решток, технологічність
переобладнання на потрібну ширину міжрядь, що є підґрунтям для вдосконалення прогресивного напрямку вирощування кукурудзи та сої в короткоротаційній сівозміні.
Висновки. Обґрунтовані перспективи реалізації технології смугового обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні та доцільність її впровадження в зоні Лісостепу України на прикладі кукурудзи і сої. Акцентовано увагу на джерелах ефективності та викладені основні рекомендації щодо комплексів машин для ресурсоощадних технологій вирощування зернових культур у малих і середніх фермерських господарствах.
Ключові слова: короткоротаційна сівозміна, смуговий обробіток ґрунту, техніко-технологічні рішення, сільськогосподарські машини, соя, кукурудза, продуктивність, урожайність.