Ресурсна модель формування агротроніки комбайнового збирання зернового збіжжя
Анотація
Мета дослідження — обґрунтувати готовність машини за умови, що є стан, за якого система агротроніки комбайнового збирання зернового збіжжя може із заданою ймовірністю перейти до будь-якого режиму і який належить виділеній підмножині режимів за наявності визначеного обсягу ресурсів. Практичним результатом буде формування моделі агротроніки комбайнового збирання зернового збіжжя, де спочатку вирішуватиметься завдання з використанням термінології, прийнятої теорії масового обслуговування, та будуть сформовані рекомендації щодо конкретного застосування отриманих рішень.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є узагальнення та аналіз відомих наукових результатів відносно сучасної організації технічної експлуатації зернозбиральних комбайнів на основі класичних методів теоретичної механіки, системного аналізу, інтегрального та диференціального числення, теорії надійності, сучасних методів математичного моделювання та математичної статистики.
Результати дослідження. У статті виділено вісім проблем, пов’язаних із підтримкою готовності агротроніки комбайнового збирання зернового збіжжя. Розглядалася апостеріорна функція розподілу ймовірності досягнення граничного стану агротроніки комбайнового збирання зернового збіжжя. Розглянуті поняття та показники відображають конструкційно-технологічні особливості системи та їхніх елементів як ресурсоносіїв і залежать від пристосованості системи до виконання поновлювальних операцій. Визначено, що на характер зміни технічної готовності системи та її елементів впливають різні фактори, насамперед надійність технічних засобів, експлуатації, інтенсивність використання тощо. Однак характер змін технічної готовності буде визначатися головним чином операціями відновлення працездатності, оскільки їхня реалізація забезпечує досягнення технічного стану агротроніки комбайнового збирання зернового збіжжя за призначеним ресурсом працездатності.
Висновок. У результаті проведених досліджень установлено, що розглянута загальна формалізована постановка завдання оцінки допустимого рівня технічного стану в процесі управління технічною готовністю агротроніки комбайнового збирання зернового збіжжя обумовлює можливість ефективного використання розробленої ресурсної моделі технічного стану об’єктів та їхніх елементів і підсистем за наявності кількісної оцінки впливу умов і режимів експлуатації на інтенсивність витрат назначеного ресурсу й оцінки фактичних залишкових ресурсів. Використання таких формалізованих методик і моделей опису технічного стану об’єктів зі створенням спеціальних комп’ютерно-орієнтованих програмних засобів дають можливість розробникам та експлуатаційному персоналу проводити більш достовірну оцінку про виконання об’єктом призначених йому функцій і більш ефективно керувати процесом підтримки необхідної технічної готовності об’єкта із його підсистем.
Ключові слова: агротроніка, вимога, зернозбиральний комбайн, модель, ресурс, працездатність.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).