ЕНЕРГЕТИЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРГО ЗЕРНОВОГО ТА СОРИЗУ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ НАСІННЯ

Анотація

У статті представлені результати досліджень впливу строків сівби насіння на енергетичну продуктивність сорго зернового та соризу. Мета роботи. Дослідити вплив строків сівби насіння на енергетичну продуктивність сорго зернового та соризу сортів Дніпровський 39 і Самаран 6 в умовах східної частини Лісостепу України. Методи. У дослідженні застосовували польовий метод, який включає вивчення біологічних і екологічних особливостей росту і розвитку, продуктивності і якості досліджуваної культури; лабораторний – використовували для досліджень взаємозв’язку між рослиною і середовищем; математично-статистичний – включав опрацювання експериментальних даних для підвищення обґрунтованості висновків. Результати. Висока урожайність зерна та біомаси сорго і соризу отримана за сівби насіння у першій декаді травня (ІІ строк сівби), коли температура ґрунту на глибині 10 см становила 12-14 оС. У сорго зернового сорту Дніпровський 39 та соризу сорту Самаран 6 урожайність зерна становила 7,1 та 6,4 т/га, біомаси – 37,4 та 35,9 т/га. Найбільший вихід біоетанолу та твердого палива отримано на цьому ж варіанті досліду. Найвищий вихід енергії отримали за сівби насіння у першій декаді травня і дорівнював 199,3 ГДж/га у сорту Дніпровський 39 та 187,9 ГДж/га у сорту Самаран 6. У твердому паливі зосереджено близько 71,0-72,0 % (140,8 та 135,2 ГДж/га) цієї енергії і у біоетанолі лише 28-29 % (51,1 та 52,7 ГДж/га). Висновки. Досліджено, що урожайність зерна та біомаси сорго й соризу найбільше залежить від строків сівби насіння – 29,2 %, значно менший був ступінь впливу сортів і становив 8,1 %. Встановлено, що порівняно з оптимальними строками сівби – перша та друга декади травня, сівба насіння у третій декаді квітня (І строк сівби) знижує урожайність зерна на 4,2-12,6 % у сорту Дніпровський 39 та на 4,7-9,4 % у сорту Самаран 6; надземної маси на 4,8-9,6 % і на 6,4-10,6 %, відповідно. Кореляційно-регресійний аналіз даних свідчить про тісний зв’язок між урожайністю та виходом біопалива. Коефіцієнт кореляції за таких умов склав R=1, коефіцієнт детермінації – R2=1. Між урожайністю і виходом енергії також спостерігається сильна кореляція де R=1, коефіцієнт детермінації – R2=1.