ПОТОКОВЕ ВИЗНАЧЕННЯ ЩІЛЬНОСТІ ГРУНТУ: СТАН І ПРОГНОЗ ДОСЛІДЖЕНЬ
Анотація
Мета дослідження. Обґрунтування напрямків удосконалення технологій і засобів потокового визначення щільності ґрунту в сучасних системах землеробства способом поглибленого аналізу теоретичних та експериментальних досліджень і наявних практик. Методи дослідження. Аналітичні дослідження принципів роботи сучасних засобів потокового моніторингу стану ґрунту. Порівняння теоретичних і експериментальних даних наявних систем і методів потокового визначення щільності та гранулометричного складу ґрунту. Результати дослідження. Систематизовано розрізнені засоби та методи потокового визначення агрофізичних характеристик ґрунту. Обґрунтовано перспективні методи потокового визначення щільності ґрунту на основі характеристик електромагнітних хвиль відбитих від поверхні. Висновки. Пріоритетний напрямок розвитку засобів потокового визначення щільності та гранулометричного складу ґрунту може базуватись на принципах взаємодії електромагнітних хвиль під час його обробітку. Поверхневе радіозондування доцільно використовувати на основі зв’язків діелектричної проникності та гістерезису з агрофізичними характеристиками ґрунту.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).