МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ТЕХНІЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНІВ МЕРЕЖЕЮ ПАРАЛЕЛЬНО ФУНКЦІЮВАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ МАСОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ
Анотація
Мета дослідження – обґрунтувати сучасну організацію технічної експлуатації зернозбиральних комбайнів, яка виконується мережею паралельно функціювальних ланцюгів масового обслуговування. Практичним результатом буде формування моделі технічного контролю вимог окремих систем, де спочатку вирішуватиметься з використанням термінології, прийнятої теорії масового обслуговування, та будуть даватися рекомендації щодо конкретного використання отриманих рішень.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є узагальнення та аналіз відомих наукових результатів відносно сучасної організації технічної експлуатації зернозбиральних комбайнів, яка виконується мережею паралельно функціювальних ланцюгів масового обслуговування, та використання алгоритму розподілу вимог і теорії масового обслуговування. Для формування наукової проблеми, визначення мети і постановки задач дослідження використовувався аналітичний метод і порівняльний аналіз. Для створення емпіричних моделей використані основні положення теорії масового обслуговування, системи стаціонарних обслуговувальних апаратів, блок-схем алгоритму розподілу відмов.
Результати дослідження. У статті розглядались дані, які прийнято вважати, що сучасна організація технічної експлуатації контролю працездатності зернозбиральних комбайнів виконується мережею, яка складається з кінцевого числа паралельно функціювальних ланцюгів масового обслуговування з порядковими номерами ε=1,2,3,...,B. У мережу у випадкові моменти часу із зовнішнього джерела надходять вимоги обслуговування.
Розглядалися питання вибору ланцюга для обслуговування вимоги. Оскільки кожен ланцюг призначений для відновлення тієї чи іншої моделі машини виконанням того чи іншого виду технічного контролю працездатності зернозбирального комбайну, вибір ланцюга визначався параметрами ωi і ξi заявками, які надійшли. За таких умов ураховувалось, що загальна кількість ланцюгів масового обслуговування В, як правило, менша від кількості видів технічного контролю працездатності на кількість моделей зернозбиральних комбайнів у парку ε, оскільки в одному і тому ж ланцюгу може виконуватися технічний контроль декількох видів і моделей зернозбиральних комбайнів. Для кожного конкретного випадку організації мережі технічної експлуатації відповідно до прийнятої спеціалізації окремих ланцюгів може бути складена матриця вибору ланцюга для обслуговування заявки за її параметрами ω і ξ. Аналогічна матриця, в якій кожній парі можливих значень відповідає цілком певний номер ланцюга ε, може бути легко побудована для будь-якого конкретного випадку заданої організації та спеціалізації мережі технічної експлуатації зернозбиральних комбайнів.
Висновок. У результаті проведених досліджень отримано нові науково обґрунтовані технічні та технологічні рішення і математичні моделі, які спрямовані на підвищення ефективності функціювання виробничих процесів відновлення працездатності зернозбиральних комбайнів у сільськогосподарських підприємствах. Моделювання технічного контролю вимог окремих систем зернозбирального комбайну спочатку вирішуватиметься з використанням термінології, прийнятої теорією масового обслуговування, та будуть даватися рекомендації щодо конкретного використання отриманих рішень.
Отримано модель замкнутої системи масового обслуговування, яка може бути використана для опису роботи стаціонарної майстерні, спеціалізованого цеху, заводу, пункту, зони технічного обслуговування тупикового типу або іншої сукупності зосереджених стаціонарних обслуговувальних апаратів за довільного закону розподілу часу обслуговування.
Ключові слова: замкнута система масового обслуговування, вимога, зернозбиральний комбайн, модель, працездатність.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).