МЕТОД СТРУКТУРНИХ СХЕМ ОЦІНЮВАННЯ БЕЗВІДМОВНОСТІ ГІДРОСИСТЕМ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНІВ
Анотація
Метою роботи є розподіл привода на елементи і вплив відмов елементів на надійність привода, що відображаються структурними схемами надійності зернозбиральних комбайнів. Метод структурних схем застосовують для розрахунку надійності як імовірності раптових відмов за умови, що всі елементи привода є одновідмовні (тобто в елементах неможливі різні відмови одночасно) і відмови елементів незалежні.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є узагальнення та аналіз відомих наукових результатів відносно структурних схем оцінювання надійності гідросистеми зернозбиральних комбайнів, та використання системного підходу. Для формування наукової проблеми, визначення мети і постановки задач дослідження використовувався аналітичний метод та порівняльний аналіз. Створюючи емпіричні моделі, були використані основні положення теорії системотехніки, методології системного аналізу та дослідження за теорією графів.
Результати дослідження. У статті розглядались дані, які під час розрахунку надійності гідросистеми зернозбиральних комбайнів, доцільно представляти як систему елементів, для яких відомі показники надійності або їх можна визначити. Основою структурної схеми є умовне зображення послідовних і паралельних з’єднань елементів, які виражають події безвідмовності їхньої дії. Послідовним вважається з’єднання елементів, за якого відмова хоча б одного з них призводить до відмови привода. Паралельним називається з’єднання елементів у приводі, за якого відмова привода настає тільки тоді, коли відмовлять усі елементи. Тип з’єднання елементів у структурній схемі залежить від впливу окремих елементів на працездатність привода і не завжди збігається з монтажним з’єднанням. У разі послідовного монтажного з’єднання фільтрів структурна схема залежно від типу відмови може бути як паралельною, так і послідовною.
Висновок. У результаті проведених досліджень отримано нові науково обґрунтовані технічні та технологічні рішення та розробки, спрямовані на підвищення ефективності функціювання виробничих процесів відновлення працездатності зернозбиральних комбайнів у сільськогосподарських підприємствах. Виконаний моніторинг надійності показує значну зміну витрат на технічне обслуговування і ремонт залежно від виробленого ресурсу зернозбирального комбайна. Ці витрати для комбайнів, які відпрацювали понад 1300-1500 годин, набагато вищі ніж у нових комбайнів (напрацювання до 300 годин). Надійність сільськогосподарської техніки в реальних умовах залежить від показника рівня технічної експлуатації в АПК. Отже, необхідно розробити послідовність заходів для підвищення цього рівня, щоб досягти нормальних експлуатаційних показників. Для розрахунку надійності складної системи досить знати склад елементів, їхню кількість, монтажне з’єднання і статистичні характеристики показників надійності. Розрахунок показників надійності структурних схем проводиться блоками. Це дає змогу порівнювати вузли за надійністю, виявляти слабкі і намічати способи підвищення надійності на різних етапах життєвого циклу.
Ключові слова: гідросистема, зернозбиральний комбайн, надійність, структурна схема, привід, ресурс.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).