ЗЕРНОВА ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ У ЗАХІДНОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ
Анотація
Мета досліджень – визначення ефективного способу обробітку ґрунту, який створює сприятливі ґрунтові умови для росту і розвитку рослин, накопичення врожаю насіння сої та забезпечує високу економічну ефективність вирощування культури на дерново-підзолистих ґрунтах Західного регіону України.
Методи досліджень – гіпотеза, експеримент, спостереження польовий, лабораторний, візуальний та порівняльно-розрахунковий.
Результати досліджень. Схема досліду передбачала вивчення впливу на врожайність і ефективність вирощування сої таких факторів:
– фактор А (тип ґрунту): а) дерново глибоко глейоватий супіщаний; б) дерново-слабопідзолистий супіщаний;
– фактор В (обробіток ґрунту): а) традиційний (оранка плугом оборотним навісним ПОН-5/4 на глибину 25 см); б) мульчувальний (дискування в два сліди бороною БДВ-3,6 на глибину 15 см). Плуг і дискова борона агрегатувались з тракторами ХТЗ-150 К.
За балами бонітету дерново глибоко глейоватий супіщаний ґрунт (ділянка І) за всіма критеріями переважає аналогічні параметри дерново-слабопідзолистого супіщаного грунту (ділянка ІІ), що вказує на його вищу родючість. Агрохімічний бал ґрунту ділянки І становить 56 і є більшим ніж на ділянці ІІ, де він дорівнює 37 балів.
На ділянці І густота стеблостою в період збирання була на 1,7-1,9 шт./м2 більшою порівняно з цим показником на ділянці ІІ. На ділянці І рослини краще росли і розвивалися. Біологічна врожайність зерна на ділянці І становила 1,77-2,01 т/га і була більшою, ніж на ділянці ІІ, на 41,6 % і 43,6 %. За результатами досліджень також відзначено погіршення показників зернової продуктивності у варіанті з мульчувальним обробітком. Біологічна врожайність насіння на ділянках з традиційним обробітком була на 13,6 % і 12,0 % більшою порівняно з варіантами мульчувального грунтообробітку.
За даними досліджень можна констатувати, що родючість ґрунту має більший вплив на зернову продуктивність сої, ніж системи обробітку ґрунту.
Витрати на вирощування сої, залежно від типу та механічного складу ґрунту і способу обробітку ґрунту становили від 18860 до 19735 грн/га. Більші витрати на обробіток ґрунту були на ділянці І – з важкими за механічним складом глейоватими ґрунтами. Проте ґрунти ділянки І мають вищу родючість і оптимальну кислотність, що дало змогу одержати вищі показники зернової продуктивності ніж на ділянці ІІ – 1,77-2,01 т/га проти 1,25-1,40 т/га. Дякуючи більшій врожайності, собівартість одиниці продукції на ділянці І склала 9818-10765 грн./т і була меншою на
4019-4323 грн./т порівняно з ділянкою ІІ.
Висновки. Застосування традиційного обробітку ґрунту вимагає більших витрат, проте завдяки вищій врожайності, а отже і зростання доходу від реалізації насіння, одержано більші прибутки і рівень рентабельності виробництва. Слід констатувати, що в умовах Заходу України традиційний спосіб обробітку ґрунту на базі оранки є більш ефективним способом ніж мульчувальний.
Ключові слова: дослідження, соя, родючість ґрунту, обробіток ґрунту, врожайність, ефективність.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).