ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР НА ЗРОШУВАНИХ ЗЕМЛЯХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Анотація

У статті відображено результати досліджень із вивчення показників продуктивності сівозміни та енергетичної ефективності складових технології вирощування культур сівозміни залежно від різних способів і глибини основного обробітку ґрунту.
Метою досліджень було визначення впливу основного обробітку ґрунту та удобрення на показники продуктивності сівозміни і показники економічної ефективності технології вирощування культур сівозміни в зрошуваних умовах півдня України.
Методи: польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний та загальновизнані в Україні методики і методичні рекомендацій.
Дослідження проводились протягом 2016-2019 рр. на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН України.
Результати. Використання диференційованої та мілкої одноглибинної системи основного обробітку ґрунту призвело до однакових показників продуктивності на рівні 8,21 та 8,22 т. з. о./га
виробленої продукції. Однак застосування різноглибинного безполицевого обробітку ґрунту збільшило показник продуктивності до 8,49 т з. о./га, або на 3,3 %, а за нульового обробітку ґрунту були отримані найменші показники продуктивності 7,15 т з. о./га. Водночас, за органо-мінеральної системи удобрення N90P40+ сидерат + пожнивні рештки отримано продуктивність на рівні 7,61 т з. о./га. Покращення живлення культур сівозміни до N105P40 + сидерат разом з загортанням пожнивних решток збільшило цей показник до 8,06 т з. о./га, або на 5,9 % більше порівняно з контролем. Водночас максимальні показники продуктивності 8,52 т з. о./га були отримані за системи удобрення N120P40 + сидерат + післяжнивні рештки, що фактично більше на 12 % порівняно з контролем. Зменшення загальних витрат енергії було отримано за мілкої одноглибинної системи основного обробітку з показником 26,45 ГДж/га, а найменшим – 25,27 ГДж/га за нульового обробітку ґрунту, що менше на 6,8 % порівняно з контролем. Застосування органо-мінеральної системи удобрення N90Р40 + сидерат + післяжнивні рештки сформувало витрати на рівні 24,94 ГДж/га, збільшення живлення культур сівозміни до N105Р40 + сидерат з післяжнивними рештками збільшило витрати до 26,35 ГДж/га, а найбільші витрати – 26,37 ГДж/га було отримано у варіанті N120Р40 + сидерат, де показники були більші на 11,5 % порівняно з контролем. Практично однакові показники прибутку енергії було отримано у системах диференційованого та одноглибинного мілкого обробітку ґрунту – 127,33 та 127,64 ГДж/га відповідно. Застосування системи різноглибинного безполицевого обробітку ґрунту збільшило показник до 133,24 ГДж/га.
Висновок. Розрахунок енергетичної ефективності свідчить, що вирощування сільськогосподарських культур за внесення N120Р40 + сидерат + післяжнивні рештки та за системи різноглибинного безполицевого розпушування ґрунту є найбільш доцільним і виправданим з енергетичної точки зору. Технологія вирощування, яка базується на цих агротехнологічних заходах забезпечує отримання максимального енергетичного коефіцієнту на рівні 4,96.
Ключові слова: сівозміна, продуктивність культур, спосіб і глибина обробітку ґрунту, енергетична ефективність.