ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ НАНОДИСПЕРСНОГО ПОРОШКУ ОКСИДУ ЗАЛІЗА У ВИРОЩУВАННІ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО ТА СОЇ

Анотація

Метою цієї роботи було дослідження ефективності застосування нанодисперсного порошку оксиду заліза (nano Fe+) під час вирощування ячменю ярого та сої за різних систем основного обробітку ґрунту в умовах Лісостепу України.
Методи. Ефективність застосування nano Fe+ встановлювали визначенням біологічної врожайності досліджуваних культур та її структури порівняно з контрольним варіантом досліду (без застосування нанопрепарату). Досліджувані культури – ячмінь ярий та соя. Кількість варіантів досліду – 16 (по 8 варіантів на кожну культуру). Кількість повторень – три. Дослідження проводилися за такою схемою: фактор А – система обробітку ґрунту (А1 – традиційна, А2 – консервувальна,
А3 – мульчувальна, А4 – міні-тіл); фактор Б – оксид заліза nano Fe+ (Б1 – контроль (без застосування nano Fe+), Б2 – застосування nano Fe+ для обробки насіння з розрахунку 5 мг/т). Використаний нанопрепарат магнетиту чорного залізооксидного являє собою полівалентний оксид заліза (FeO – Fe2O3 – Fe3O4).
Результати. Отримані результати польових досліджень засвідчили тенденцію до зростання врожайності ячменю та сої від застосування препаратів оксиду заліза для обробки насіннєвого матеріалу. Приріст врожайності ячменю ярого був різним залежно від системи основного обробітку ґрунту і коливався від 5 % (консервувальна система) до 25 % (традиційна система). Найсприятливіші умови для формування врожаю ячменю ярого в межах досліду склалися у мульчувальній системі обробітку ґрунту, що разом із застосуванням nano Fe+ сформувало біологічну врожайність культури на рівні 61,2 ц/га. Ефект від безпосереднього впливу nano Fe+ у випадку мульчувальної системи становив 12 % приросту врожайності порівняно з контролем.
Застосування nano Fe+ на посівах сої сприяло підвищенню рівня виживання рослин. Біологічна врожайність насіння сої, обробленого nano Fe+, була вищою практично в усіх варіантах обробітку ґрунту. Найбільший ефект від застосування nano Fe+ було відмічено для традиційної системи обробітку (+55 % порівняно з контролем).
Висновки. Результатами польового досліду встановлено позитивний ефект від застосування nano Fe+ для обробки насіння в технології вирощування ячменю ярого та сої. Відмічено, що nano Fe+ впливав на ріст і розвиток досліджуваних культур та формування показників їхньої врожайності. Середній рівень біологічної врожайності ячменю ярого (для всіх застосованих систем
основного обробітку ґрунту) без обробки nano Fe+ становив 50 ц/га, а із застосуванням нанопрепарату – 58 ц/га. Для сої середній для всіх досліджуваних систем рівень біологічної врожайності без nano Fe+ становив 17 ц/га, а із застосуванням нанопрепарату – 21,6 ц/га.
Ключові слова: ячмінь ярий, соя, оксид заліза, нанопрепарат, біологічна врожайність.