ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ДЕСТРУКТОРІВ ПІСЛЯЖНИВНИХ РЕШТОК ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ

Анотація

У статті проаналізовано вплив процесів розкладання соломи пшениці озимої під дією деструкторів, які загортаються в ґрунт знаряддями з різною конструкцією робочих органів, у зерно-паропросапній сівозміні дослідного поля Південно-Української філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого на такі результативні показники виробничої діяльності: урожайність насіння соняшника, собівартість отриманої продукції та прибутковість виробництва.
Мета досліджень – формування та визначення оптимальної економічно ефективної системи технічного і технологічного забезпечення господарств для використання на добриво соломи пшениці озимої з попереднім обробленням її деструкторами, що сприяє зниженню техногенного навантаження, підвищенню продуктивності галузі рослинництва та збереженню родючості ґрунтів у сівозмінах на неполивних землях Півдня України.
Методи дослідження – польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний та математико-статистичні. У сівозміні досліджували п’ять способів основного обробітку ґрунту з різною глибиною розпушування на фоні обробки соломи деструкторами.
Результати: встановлено, що під час вирощування соняшника в посушливих умовах південної частини Степової зони України на неполивних землях доцільно використовувати на добриво післяжнивні рештки пшениці озимої, обробляти її деструкторами в комплексі з аміачною селітрою та загортати в ґрунт, застосовуючи глибоку оранку, що створює сприятливі умови для її розкладання та формування урожайності насіння на рівні 2,58 т/га.
Висновки: встановлено, що прибуток від застосування деструкторів за полицевого обробітку ґрунту на глибину 30-32 см та безполицевого розпушування на глибину 40-42 см в рази перевищує додаткові витрати на внесення деструктора та аміачної селітри. Мілкий і поверхневий обробіток ґрунту та сівба в необроблений ґрунт проявили себе неефективними в умовах посушливого південного клімату на неполивних землях з низьким коефіцієнтом зволоження навіть за оброблення деструкторами, в результаті чого на кожну гривню додаткових витрат було отримано від 0,16 грн до 1,63 грн збитку.
Ключові слова: спосіб обробітку, післяжнивні рештки, деструктор, аміачна селітра, витрати виробництва, урожайність, економічний ефект.