ВПЛИВ КОНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ АГРЕГАТА ДЛЯ СМУГОВОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ГРУДКУВАТІСТЬ
Ключові слова:
обробіток ґрунту, смуга, швидкість руху агрегата, глибина обробітку долотом, відстань між відрізними боковими дисками, якість обробітку, грудкуватістьАнотація
Мета досліджень – дослідити вплив зміни глибини обробітку ґрунту долотом, швидкості руху агрегата та відстані між відрізними боковими дисками на грудкуватість обробленої смуги.Методи досліджень: аналітичні - кількісне визначення якості смугового обробітку ґрунту; лабораторно-польовий – для проведення досліджень скомплектовано експериментальну установку із трактора МТЗ-892 та секції агрегата для смугового обробітку ґрунту; статистичний із загальноприйнятими агрономічними та економічними методиками.
Результати. Проведено експериментальні дослідження зміни конструкційно-технологічних параметрів агрегата для смугового обробітку ґрунту із визначенням грудкуватості. Для дослідження параметрів прийнято: глибину обробітку глибокорозпушувачем (долотом) від 13 до 27 см, відстань між відрізними боковими дисками від 10 до 30 см, швидкість руху МТА від 4 до 11 км/год. Незмінні параметри дослідження: відстань від осі переднього диска до долота – 50 см, відстань від долота до осі відрізних бокових дисків – 50 см, глибина занурення відрізних бокових дисків – 10 см. Дослідний фон – стерня озимої пшениці. Обробіток ґрунту під озиму пшеницю – глибоке (18 см) дискування, перед цим оранка на глибину 25 см. За результатами досліджень побудовано графіки залежності грудкуватості від взаємного розміщення долота, відрізних бокових дисків і зміни швидкості руху МТА. Зі збільшенням швидкості та відстані між відрізними боковими дисками значення грудкуватості зменшується.
Висновки. За результатами проведених досліджень отримано залежності грудкуватості від взаємного розміщення долота та відрізних бокових дисків зі зміною швидкості руху МТА. Визначено, що зі збільшенням глибини обробітку, з відстанню між відрізними боковими дисками 20 см та швидкістю руху МТА 7,5 км/год спостерігається рівномірне збільшення грудкуватості. Відстань між відрізними боковими дисками 10 см є неприйнятною для роботи.
Посилання
Ветохін В. І. (2010) Системи та фізико-механічні основи проектування розпушувачів ґрунту: Автореферат на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук: 05.05.11 / ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» ННЦ «ІМЕСГ». – Глеваха, 2010. - 40 с.
Голуб Г., Дворник А. (2018). Обґрунтування показників якості та агрономічних вимог до смугового обробітку ґрунту. Наукові горизонти. Науковий журнал. – 2018. – № 12 (73). – С. 37–44.
Кравчук В., Баранов Г., Комісаренко О. (2018). Ергатичне випробування у просторі та часі комплексних техніко-технологічних рішень керованого землеробства. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України: зб. наук. пр. УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого – 2018. – Вип. № 23 (37). – С. 14–27.
Лебедєв С., Коробко А., Козлов Ю. (2017). До питання оцінювання точності вимірювань під час випробувань сільськогосподарських машин. Техніка і технології АПК. – 2017. – № 10 (97). – С. 22–25.
Панченко А. Н. (1999). Теория измельчения почв почвообрабатывающими орудиями. – Днепропетровск: изд. ДГАУ,1999. – 140 с.
Теория и расчет почвообрабатывающих машин. Сборник научных трудов. Том 120. – М.: изд. ВИМ, 1989. – 263 с.
Теслюк Г. В., Волик Б. А., Сокол С. П., Кобець О. М., Семенюта А. М. (2016). Ґрунтообробні агрегати на основі дискових робочих органів: монографія. – Дніпропетровськ: 2016. –144 с.
Чернілевський М. С., Білявський Ю. А., Кропивницький Р. Б., Ворона Л. І. (2012). Агротехнічні вимоги та оцінка якості обробітку ґрунту: навч. посібник. – вид. 2-ге, допов. – Житомир: Вид-во «Житомирський національний агроекологічний університет», 2012. – 84 с.
Шустік Л., Громадська В., Мариніна Л., Негуляєва Н. , Супрун В. (2017) Шляхи реалізації технології смугового обробітку ґрунту в малих і середніх господарствах. Техніка і технології АПК. – 2017. – № 11 (98). – С. 16–21.
Adee, Eric; Hansel, Fernando D., Diaz, Dorivar A. Ruiz (2016). Corn Response as Affected by Planting Distance from the Center of Strip-Till Fertilized Rows. FRONTIERS IN PLANT SCIENCE. - Volume: 7. - Article number: 1232. - Published: AUG 18 2016.
Al-Kaisi, Mahdi M., Archontoulis, Sotirios; Kwaw-Mensah, David (2016). Soybean Spatiotemporal Yield and Economic Variability as Affected by Tillage and Crop Rotation. AGRONOMY JOURNAL. - Volume: 108. - Issue: 3. - Pages: 1267-1280. - Published: MAY-JUN 2016.
Celik, A., S. Altikat, T. R. Way (2013). Stip tillage width effects on sunflower seed emergence and yield. Soil and Tillage Research. – 2013. – Vol. 131. – P. 20–27. doi: 10.1016/j.still.2013.03.004.
CA2089705C Strip-till seed bed preparation apparatus/ David C. Roggenbuck, Paul Roggenbuck, Vincent Roggenbuck. - Priority 1992-05-01 to US07/877,216.
UA111055. Спосіб смугового обробітку ґрунту за допомогою систем ґрунтообробних пристроїв.: пат. 25742 Україна: МПК А01В 49/02; А01В 79/02. № 111055; заявл.28.09.2015, опубл. 10.03.2016, Бюл.№5.
US5499685A Strip tillage soil conditioner apparatus and method; Priority 1993-07-13to US08/090,371
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).