АНАЛІЗ ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ЧИННИКІВ І ЗАХОДИ БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ НА ВИРОБНИЦТВІ БІОПАЛИВНИХ БРИКЕТІВ

Автор(и)

  • О. Єременко Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-3377-0015
  • О. Войналович Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-9321-2672
  • В. Поліщук Національний університет біоресурсів і природокористування України, Україна https://orcid.org/0000-0002-9654-9051

DOI:

https://doi.org/10.31473/2305-5987-2025-2-37(51)-15

Анотація

Мета досліджень. Основною метою цієї наукової роботи є мінімізація негативного впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на персонал, задіяний у процесах шнекового (екструдерного) брикетування вторинної рослинної біомаси. Досягнення цієї мети реалізується шляхом проведення комплексного аналізу фізико-хімічних явищ у ході підготовки сировини та безпосереднього пресування, ідентифікації критичних ризиків для здоров’я працівників, а також наукового обґрунтування та розробки системи техніко-технологічних і організаційних заходів для створення безпечного виробничого середовища.
Методи і матеріали. Об’єктом дослідження є технологічні операції виробництва твердого біопалива (брикетів типу Pini-Kay) з відходів сільського господарства та деревообробки. Наукові дослідження базувалися на методах ідентифікації шкідливих чинників, оцінці ризиків за матричним методом згідно з державними стандартами та чинною нормативно-правовою базою України з охорони праці та пожежної безпеки. У роботі проаналізовано експлуатаційні характеристики обладнання: молоткових дробарок, сушарок, теплогенераторів, екструдерів і систем охолодження.
Результати. Установлено, що процес екструзії супроводжується поєднанням високого тиску (60-100 МПа) та екстремальних температур (до 350°C), що спричиняє термодеструкцію біомаси та виділення у повітря робочої зони небезпечних сполук: акролеїну, оксидів азоту, вуглецю та високодисперсного пилу. Концентрація пилу без належної вентиляції може сягати 125-1000 мг/м3, що значно перевищує ГДК. Визначено, що найбільш травмонебезпечними вузлами є екструдер, сушарка та торцювальний пристрій. Аналіз виробничого травматизму засвідчив, що 45% випадків становлять травми рук рухомими частинами, а 35% – термічні опіки. Доведено, що використання спеціальних присадок дає змогу знизити надлишковий тиск вибуху пилу з 6 кПа до 0,25 кПа, переводячи категорію приміщення з «Б» у «В». Розроблено схему технічних заходів, що складаються з установлення локальних витяжних пристроїв над зонами термообробки та використання автоматичних термодатчиків.
Висновки. Проведений аналіз підтверджує, що виробництво біопаливних брикетів належить до категорій із високим рівнем небезпеки через поєднання механічних, термічних і хімічних ризиків. Упровадження запропонованих комплексних заходів — від модернізації систем вентиляції та заземлення до обов’язкового використання термостійких засобів індивідуального захисту — є критично необхідним для запобігання професійним захворюванням (пневмоконіозам, бронхітам) і виробничому травматизму. Створення безпечних умов праці вимагає консолідації зусиль роботодавця у забезпеченні належного технічного стану ліній і суворого дотримання персоналом інструкцій з охорони праці.

Ключові слова: біомаса, брикетне виробництво, обладнання, небезпечні і шкідливі чинники, заходи, безпечна праця.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-11