АНАЛІЗ ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ЧИННИКІВ І ЗАХОДИ БЕЗПЕЧНОЇ РОБОТИ НА ВИРОБНИЦТВІ БІОПАЛИВНИХ БРИКЕТІВ
DOI:
https://doi.org/10.31473/2305-5987-2025-2-37(51)-15Анотація
Мета досліджень. Основною метою цієї наукової роботи є мінімізація негативного впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників на персонал, задіяний у процесах шнекового (екструдерного) брикетування вторинної рослинної біомаси. Досягнення цієї мети реалізується шляхом проведення комплексного аналізу фізико-хімічних явищ у ході підготовки сировини та безпосереднього пресування, ідентифікації критичних ризиків для здоров’я працівників, а також наукового обґрунтування та розробки системи техніко-технологічних і організаційних заходів для створення безпечного виробничого середовища.
Методи і матеріали. Об’єктом дослідження є технологічні операції виробництва твердого біопалива (брикетів типу Pini-Kay) з відходів сільського господарства та деревообробки. Наукові дослідження базувалися на методах ідентифікації шкідливих чинників, оцінці ризиків за матричним методом згідно з державними стандартами та чинною нормативно-правовою базою України з охорони праці та пожежної безпеки. У роботі проаналізовано експлуатаційні характеристики обладнання: молоткових дробарок, сушарок, теплогенераторів, екструдерів і систем охолодження.
Результати. Установлено, що процес екструзії супроводжується поєднанням високого тиску (60-100 МПа) та екстремальних температур (до 350°C), що спричиняє термодеструкцію біомаси та виділення у повітря робочої зони небезпечних сполук: акролеїну, оксидів азоту, вуглецю та високодисперсного пилу. Концентрація пилу без належної вентиляції може сягати 125-1000 мг/м3, що значно перевищує ГДК. Визначено, що найбільш травмонебезпечними вузлами є екструдер, сушарка та торцювальний пристрій. Аналіз виробничого травматизму засвідчив, що 45% випадків становлять травми рук рухомими частинами, а 35% – термічні опіки. Доведено, що використання спеціальних присадок дає змогу знизити надлишковий тиск вибуху пилу з 6 кПа до 0,25 кПа, переводячи категорію приміщення з «Б» у «В». Розроблено схему технічних заходів, що складаються з установлення локальних витяжних пристроїв над зонами термообробки та використання автоматичних термодатчиків.
Висновки. Проведений аналіз підтверджує, що виробництво біопаливних брикетів належить до категорій із високим рівнем небезпеки через поєднання механічних, термічних і хімічних ризиків. Упровадження запропонованих комплексних заходів — від модернізації систем вентиляції та заземлення до обов’язкового використання термостійких засобів індивідуального захисту — є критично необхідним для запобігання професійним захворюванням (пневмоконіозам, бронхітам) і виробничому травматизму. Створення безпечних умов праці вимагає консолідації зусиль роботодавця у забезпеченні належного технічного стану ліній і суворого дотримання персоналом інструкцій з охорони праці.
Ключові слова: біомаса, брикетне виробництво, обладнання, небезпечні і шкідливі чинники, заходи, безпечна праця.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).