ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БПЛА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ УЛЬТРАМАЛООБ’ЄМНОГО ОПРИСКУВАННЯ ПОСІВІВ
Анотація
Метою роботи є дослідження ефективності застосування БПЛА для проведення ультрамалооб’ємного оприскування посівів шляхом оцінки рівня покриття краплями цільової поверхні рослин.
Методи та матеріали: Дослідження ефективності застосування БПЛА в сільському господарстві для проведення якісного оприскування посівів проведено на угіддях УкрНДІПВТ ім Л. Погорілого із застосуванням мобільних оприскувачів «JT 6L-606» та «JT 15L-608P».
Дослідження моделі мобільного оприскувача «JT 6L-606» здійснювалися забарвленим водним розчином. Оціночними показниками були медіанно-масовий діаметр краплин, що осіли, та густота покриття обробленої поверхні краплями робочого розчину, що оцінювалися відповідно до стандартної методики СОУ 74.3-37-266:2005 «Випробування сiльськогосподарської технiки. Обприскувачi тракторнi та самохiднi. Програма i методи випробувань».
Результати. Розмір крапель є визначальним якісним показником розпилювання. Він характеризує рівень подрібнення рідини й істотно впливає на ефективність дії та норму витрати засобів захисту рослин. Значення медіанно-масового діаметру крапель, отримане в результаті випробувань мобільного оприскувача «JT 6L-606», засвідчило, що відносна кількість краплин, діаметр яких менший або дорівнює 100 мкм, становить 50% від загальної кількості краплин. Однак було виявлено несиметричність осідання крапель з правого та лівого боків БПЛА і високу нерівномірність розподілу крапель робочої рідини за шириною захвату. Тому ця модель оприскувача в подальшому потребувала додаткових налаштувань.
За встановлених умов і режимів випробувань мобільного оприскувача «JT 15L-608Р» отримане значення медіанно-масового діаметру крапель засвідчило, що відносна кількість краплин, діаметр яких менший або дорівнює 100 мкм, становить 60% від загальної кількості краплин. Рівень покриття краплями цільової поверхні справа та зліва від БПЛА (за ширино захвату) оприскувача «JT 15L -608Р» був відносно симетричним.
Висновки. За результатами експериментальних досліджень ефективності застосування безпілотних літальних оприскувачів «JT 6L-606» та «JT 15L-608P» встановлено, що в обох безпілотних мобільних оприскувачів отримані значення медіано-масового діаметру крапель, характерні для процесу механічного розпилення, задовольняють вимоги ультрамалооб’ємного оприскування. Однак відмічено нерівномірність розподілу крапель робочої рідини за шириною захвату БПЛА, що вимагає додаткових налаштувань.
При налаштуванні агродронів рекомендовано звернути увагу на рівень і вплив дрейфу, який можна значно зменшити, дотримуючись таких рекомендацій: зменшити відстань між штангою і ціллю (висота штанги повинна бути приблизно такою ж, як і відстань між форсунками); використовувати найгрубіший ефективний розмір крапель, який зазвичай досягається за допомогою форсунок, що зменшують дрейф, наприклад, повітряної індукції.
Ключові слова: безпілотні літальні апарати, рівномірність розподілу, оприскування з повітря, якість покриття поверхні, розмір краплі.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).