Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАПИЛЕННЯ ПЛОДОВО-ЯГІДНИХ КУЛЬТУР САДУ ІЗ ЗАЛУЧЕННЯМ РІЗНИХ ВИДІВ КОМАХ

І. Безпалий — 2024-10-21

Мета роботи – дослідити взаємне існування конкуруючих за джерела взятку різних видів комах, задіяних на сільськогосподарських ентомофільних культурах саду.
Методи. Дослідження проводилися на плодово-ягідних культурах саду (аличі, абрикосі, вишні, груші, яблуні домашній) з використанням медоносних бджіл, джмелів та осмій за впливу температурного фактору на ефективність організації запилення в умовах Лісостепу Київської області.
Результати. Організація запилення основних культур саду комахами розпочинається з аличі, абрикоси та вишні, нектаропродуктивність яких становить 40 кг/га. Коливання температурного режиму та несприятливі погодні умови не дають змоги ефективно провести бджолозапилення, а тому були задіяні інші види комах, більш пристосованих до аномальних кліматичних змін. При поєднанні таких комах, як осмії, джмелі і медоносні бджоли запилення відбувалося ефективніше, оскільки вони доповнюють одне одного за рахунок різного режиму льотної роботи і різних потреб у кормі. Джмелі та осмії вилітають на збір корму раніше за медоносних бджіл, а також вони можуть збирати нектар із вмістом цукру в межах 4%, а бджоли надають перевагу нектару з вмістом 50-60%, але не менше 16-18%. За покращення погодних умов розпускається більше квітів, нектар густішає, і відбувається посилення мобілізації медоносної бджоли, які своєю кількістю перекривають потребу рослини у запилення.
Висновки. Одночасне використання медоносних бджіл, осмій і джмелів на запиленні плодово-ягідних культур дає змогу отримати зав’язі на аличі 86,8 %, що на 11,2% більше, ніж за використання лише бджіл як запилювачів, на абрикосі – 39,2% (+10,8%), вишні – 35,7% (+23,3%), груші – 64,8% (+29,2%), сливі – 78,4% (+36,1%), яблуні домашній – 78,9% (+16,7%).
Ключові слова: медоносна бджола, джміль, осмія, запилення, алича, абрикос, вишня, груша, слива, яблуня домашня.

ПРОБЛЕМИ ВИКИДІВ І ДРЕЙФУ ПИЛУ ЗАСОБІВ ПРОТРУЮВАННЯ НАСІННЯ В ПРОЦЕСІ ВИСІВАННЯ: ОГЛЯД

С. Халін — 2024-10-21

Мета роботи: оцінка ризиків отруєння корисних комах-запилювачів шляхом аналізу проблеми дрейфу матеріалів протруйника, що використовуються для знезараження насіння просапних культур і сівби протруєного насіння пневматичними сівалками.
Матеріали та методи. Аналіз проведено за результатами огляду світових наукових і технічних досягнень в означеній галузі із застосуванням чинних нормативних документів щодо безпечності сільськогосподарських машин: ДСТУ EN ISO 12100-2016, ISO 14121-1: 2007 та ІSO/TR 14121-2:2007.
Результати. У більшості сучасних сівалок використовується система пневматичної подачі насіння від бункера до сошника через пневмопровід. Під час роботи трактора з сівалкою в полі утворюється пил, який разом із повітрям потрапляє в пневмосистему сівалки і діє як «піскоструминний апарат». Захоплений пил розмелює покриття протруєного насіння, а потім забирає з собою цю суміш назовні, в атмосферу. Дрібний пил утворюється в основному через недостатню якість процесу покриття насіння протруювачем. Грубий пил містить переважно часточки більших розмірів, що відпали з обробленого насіння. Пил, який містить дуже високий рівень матеріалів протруйника, може переміщуватися за межі полів, де висіяне насіння, і стати причиною загибелі бджіл та інших природних комах-запилювачів.
В Україні та країнах ЄС немає єдиних, чітко встановлених нормативно-правових актів, що визначали б кількісне обмеження викидів пилу при висіванні протруєного насіння. Ситуація в ЄС щодо нормування дрейфу протравника проходить згідно з законодавством кожної країни, але з дотриманням основних принципів і положень Директиви машин. Координуючу роль у цьому процесі відіграє інститут Юліуса-Кюна, що розробив реєстр вакуумних сівалок, які задовольняють вимоги зниження заносу пилу протравника насіння. Україна, рухаючись у напряму гармонізації законодавства та норм до вимог ЄС, затвердила Технічний регламент безпеки машин – повний аналог європейської директиви машин, що містить окремий додаток, в якому встановлено додаткові суттєві вимоги щодо небезпеки та охорони здоров’я, яких повинні дотримуватися виробники машин у ході конструювання та виготовлення певних типів машин, у тому числі машин, призначених для застосування пестицидів. Нормування викидів пилу, забрудненого засобами захисту насіння, в Україні можна визначати та контролювати згідно з ДСТУ EN ISO 17962:2017.
Висновки. Для попередження та зменшення викидів і дрейфу пилу засобів протруювання насіння необхідний відповідальний комплексний підхід: якісна підготовка насіння до обробки протруйниками, якісне нанесення протруйника, внесення змін до конструкції пневматичних сівалок, їхнє обладнання додатковим пиловловлювальним устаткуванням або спорядженням, яке змінює напрям руху повітря, за можливості проведення сівби у безвітряний період.
Ключові слова: протруйник, пневматична сівалка, дрейф пилу протруйника, протруєне насіння, загибель бджіл, запилювачі, пестициди.

ВПЛИВ СПОСОБІВ СІВБИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА В УМОВАХ ЗАХОДУ УКРАЇНИ

В. Думич — 2024-10-21

Мета досліджень: встановити вплив різних способів сівби на формування насіннєвої врожайності та ефективність вирощування соняшника в ґрунтово-кліматичних умовах Заходу України.
Методи та матеріали. Польові дослідження проводилися в ґрунтово-кліматичних умовах Заходу України. Дослідне поле характеризувалося дерновими глибокими глейоватими супіщаними ґрунтами.
Досліджувалися два способи сівби соняшника: традиційний із міжряддям 70 см із застосуванням просапної вакуумної сівалки точного висіву «Gaspardo Renata R MTR 8» та вузькорядний із міжряддям 12,5 см посівним комплексом «Gaspardo Corona 600». У ході досліджень оцінювалися елементи структури насіннєвої продуктивності соняшника та ефективність двох способів сівби.
Результати. За результатами досліджень установлено, що у варіанті з традиційною сівбою середня кількість насінин у кошику була більшою. Така ж тенденція простежувалася також щодо розмірів кошика, ваги насінин і продуктивності однієї рослини, що дало змогу сформували врожайність насіння соняшника 1,67 т/га, що на 0,14 т/га (на 9,1%) більше, ніж на ділянці з вузькорядним посівом.
Прямі експлуатаційні застосування технічних засобів для виконання технологічних операцій із підготовки ґрунту, внесення добрив і сівби насіння на традиційним посівом становлять 2541 грн/га і є більшими на 667 грн/га порівняно з витратами у варіанті з вузькорядним. Однак за рахунок вищої врожайності у варіанті традиційної сівби від реалізації насіння отримано більше (на 1890 грн/га) прибутку. Відтак ефективність застосовуваних техніко-технологічних рішень на ділянці з традиційним посівом становила 1223 грн/га.
Висновки. Посівний комплекс «Gaspardo Corona 600» може виконувати вузькорядну сівбу
насіння соняшника із заданою нормою висіву в умовах Заходу України. Хоча у варіанті з вузькорядним посівом отримано трохи нижчу врожайність, проте прямі експлуатаційні витрати на реалізацію передпосівного обробітку ґрунту і сівби є нижчими, ніж на техніко-технологічні рішення для виконання традиційної широкорядної сівби.
Результати застосування посівного комплексу» Gaspardo Corona 600» для сівби соняшника
можуть бути корисними для фермерів у ході ухвалення рішення купівлі просапної сівалки і дадуть змогу заощадити фінансові ресурси господарств.
Ключові слова: соняшник, способи сівби насіння, просапна сівалка, посівний комплекс,
врожайність, ефективність.

ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ НА ВЕЛИЧИНУ НОРМАЛІЗОВАНОГО ДИФЕРЕНЦІЙНОГО ІНДЕКСУ НА ПОСІВАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР У ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

П. Лиховид — 2024-10-21

Стаття присвячена проблематиці встановлення кореляційно-регресійного взаємозв’язку між метеорологічними параметрами та величиною НДВІ на посівах таких сільськогосподарських культур як соняшник, соя, кукурудза зернова та ріпак.
Метою наукової роботи було вивчення впливу метеорологічних умов, а саме температури повітря та опадів, на величину супутникового нормалізованого диференційного вегетаційного індексу на посівах сільськогосподарських культур, вирощуваних у Херсонській області, та встановлення кореляційно-регресійного взаємозв’язку між метеорологічними параметрами та спектральними характеристиками посівів.
Методи. Дослідження виконували на території Херсонської області. Метеорологічні дані було взято з архівів Херсонського обласного гідрометеорологічного центру, а також із даних відкритого метеорологічного хабу MeteoBlue. Дані щодо величини НДВІ адаптовано та перераховано із використанням GIMMS Global Agricultural Monitoring. Дані щодо величини НДВІ розраховувалися відповідно для кожної досліджуваної культури за маскою посівів. Дослідження виконували для 2017 та 2020 рр. для кукурудзи, 2017 – для сої, 2021 та 2022 рр. – для соняшнику та ріпаку, відповідно. Кореляційно-регресійний аналіз виконували за стандартною методологією із розрахунком коефіцієнтів кореляції Пірсона, коефіцієнтів детермінації, коефіцієнтів лінійних регресійних моделей. Усі розрахунки виконували за P<0,05 у статистичному пакеті BioStat v.7.
Результати. Встановлено, що максимальну тісноту взаємозв’язку мають величини НДВІ на посівах соняшнику та сої з температурою повітря (r=0,84 та 0,80, відповідно). Тіснота взаємозв’язку величини НДВІ з кількістю опадів була набагато меншою для всіх досліджуваних культур, і може вважатися істотною лише для сої (r=0,45) та ріпаку (r=0,58). Розрахунок регресійних коефіцієнтів та відповідної статистики засвідчив, що достовірні моделі можна отримати для всіх досліджуваних культур у парі «НДВІ – температура повітря», а у парі «НДВІ – опади» достовірну модель отримано лише для сої. Найкращими параметрами точності характеризуються моделі у парі «НДВІ – температура повітря» для таких культур як соняшник, соя та кукурудза – відносна похибка склала 10,98, 19,97 та 22,15%, відповідно. Щодо моделі в парі «НДВІ – опади» для сої, то відносна похибка у 52,26% свідчить про обмежені можливості її теоретичного використання та абсолютну неприйнятність для практичних цілей.
Висновки. Результати дослідження засвідчили про доволі високу тісноту та надійність кореляційного взаємозв’язку між величиною супутникового НДВІ та температурою повітря у всіх досліджуваних нами культур. Тіснота зв’язку НДВІ з опадами є середньою, або низькою, і побудова достовірної та точної регресійної математичної моделі для пари «НДВІ – опади» є неможливою. У подальшому дослідження буде продовжено із розширенням географічного компоненту на всю зону Південного Степу України для встановлення характеристик взаємозв’язків між НДВІ та параметрами погодних умов агроекологічної зони.
Ключові слова: кількість опадів, кореляція, регресія, супутниковий моніторинг, температура повітря.

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ РІШЕНЬ СМУГОВОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

Л. Шустік — 2024-10-21

У статті наведено результати досліджень системи смугового обробітку ґрунту і сівби культур у трипільній сівозміні «кукурудза-кукурудза-соя», сформовано принципи виконання технологічного процесу, підготовлені вихідні вимоги до параметрів смуг, якості сівби культур сівозміни (кукурудзи і сої), вдосконалено техніко-технологічні рішення сівби в смуги за значного вмісту рослинних решток і обґрунтовано техніко-економічні переваги смугового обробітку ґрунту.
Мета досліджень – обґрунтувати доцільність, удосконалити техніко-технологічні рішення і
методи реалізації технології смугового обробітку ґрунту в короткоротаційній зерновій сівозміні та визначити їхню ефективність.
Методи та матеріали. Вивчення ефективності смугового обробітку ґрунту проводилося на
короткоротаційній сівозміні «кукурудза-кукурудза-соя» загальною площею 21 га на науково-дослідному полігоні УкрНДІПВТ ім. Л Погорілого. Агротехніка – загальноприйнята для зони правобережного Лісостепу, за виключенням досліджуваних факторів: А – обробіток ґрунту; В – мінеральні добрива; С – культура попередник. Закладання польових дослідів, спостереження та обліки проводилися за методиками Доспєхова Б. і Єщенка В.
Для формування смуг були задіяні трактор «Беларус МТЗ 1025» та 4-рядний агрегат «СТА-4», який допускає розстановку секцій, їхнє переміщення брусом рами для нарізання смуг із міжряддям 70 см і 90 см та внесення в кожну смугу добрив. Сівба кукурудзи з міжряддям 70 см здійснювалася за слідом проходу, а сої (з міжряддям 45 см) – з боків лінії проходу глибокорозпушувача з кроком 90 см.
Результати. Короткоротаційна 3-пільна сівозміна «кукурудза-кукурудза-соя» забезпечує зростання продуктивності за вузького набору культур із широкорядним способом сівби, які поєднуються в сівозміні як позитивні попередники і відносяться до різних таксономічних груп.
Ефективність запропонованих техніко-технологічних рішень смугового обробітку ґрунту і сівби порівняно з традиційною технологією визначається зменшенням використаних ресурсів завдяки меншій кількості технологічних операцій, витрат палива і підвищенню урожайності. Показники структури біологічної урожайності кукурудзи засвідчила перевагу смугового обробітку над оранкою: урожайність зерна вища на 17-21% залежно від року.
Обґрунтовано, що конструкційні параметри агрегата для формування смуг мають забезпечити прямолінійність їхнього нарізання за достатньої робочої швидкості та збереження нерозпушених смуг для переміщення (без пробуксовування) коліс тягового трактора. Сівалка повинна забезпечити якісне висівання насіння на фонах із великим вмістом рослинних решток, технологічність
переобладнання на потрібну ширину міжрядь, що є підґрунтям для вдосконалення прогресивного напрямку вирощування кукурудзи та сої в короткоротаційній сівозміні.
Висновки. Обґрунтовані перспективи реалізації технології смугового обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні та доцільність її впровадження в зоні Лісостепу України на прикладі кукурудзи і сої. Акцентовано увагу на джерелах ефективності та викладені основні рекомендації щодо комплексів машин для ресурсоощадних технологій вирощування зернових культур у малих і середніх фермерських господарствах.
Ключові слова: короткоротаційна сівозміна, смуговий обробіток ґрунту, техніко-технологічні рішення, сільськогосподарські машини, соя, кукурудза, продуктивність, урожайність.

ВИРОЩУВАННЯ СОРГО ЗЕРНОВОГО НА КИСЛИХ ГРУНТАХ В УМОВАХ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Н. Негуляєва — 2024-10-21

Мета – проведення виробничих польових досліджень для визначення потенційного рівня врожаю сорго зернового на кислих ґрунтах, а також відпрацювання загальноприйнятих основних елементів технології вирощування з подальшим вирощуванням у Закарпатській області.
Матеріали та методи. Виробничий полігон із вирощування сорго зернового в ТОВ «Карпатиагропродукт» у 2023 р. був розташований у низинній зоні Ужгородського району Закарпатської області. У статті наведені агротехнічні операції щодо обробітку ґрунту, внесення добрив і засобів захисту рослин, які були застосовані в господарстві, основними з яких було внесення під час сівби мінерального добрива діамонійфосфату (NP 18:46) у нормі 160 кг. Норма висіву становила 165 тис. насінин на 1 гаі з шириною міжряддя 37 см.
Результати. Сорго – рослина, невибаглива до ґрунтів, тому може рости як на глинистих, так і піщаних ґрунтах. Полігон, де вирощувалося сорго, характеризується низьким вмістом рухомого фосфору (6,33 мг/кг) та дуже низьким вмістом загального азоту (N-NO3- + N-NH4+ – 8,92 мг/кг). За рівнем кислотності ґрунт належить до дуже сильнокислого (водневий показник сольової витяжки ґрунту становить 4,08).
У господарчих умовах 2023 р. врожайність сорго зернового гібриду «Айсберг» становила
4,4 т/га, що на 1,0 т/га більше порівняно із середньою врожайністю сорго в Україні за останні
10 років. Враховуючи генетичний потенціал цієї культури та достатній рівень вологозабезпечення території, рівеньуврожаю сорго мав би бути фактично вдвічі більшим. Зважаючи на те, що сорго не рекомендується вирощувати на кислих, заболочених ґрунтах із близьким заляганням ґрунтових вод, недоотриманий рівень урожаю певною мірою може бути пов’язаний саме з цим. Окрім того, низький вміст рухомого фосфору та дуже низький вміст доступного азоту, що є характерним для кислих глинистих ґрунтів, певною мірою негативно вплинули на процеси формування врожаю культури.
Висновки. Отримана врожайність сорго в ТОВ «Карпатиагропродукт» – 4,4 т/га – є нижчою, ніж середня врожайність в Італії, на 2,6 т/га, у Франції – на 0,6 т/га. Однак саме на території України отримана рекордна врожайність сорго у світі – 14,43 т/га, що свідчить про високий потенціал сорго зернового та необмеженій потенціал науково-виробничих досліджень із розкриття генетичної
експресії цієї культури.
Ключові слова: сорго зернове, урожайність, рН ґрунту, гібрид «Айсберг», агротехнологія.

ОСТРУКТУРЕНІСТЬ ҐРУНТУ, ЗАБУР`ЯНЕНІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛАНОК СІВОЗМІНИ ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ТА УДОБРЕННЯ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГО В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

І. Примак — 2024-10-21

Мета дослідження – вивчити вплив різних систем основного обробітку й удобрення на структурний стан орного (0-30 см) шару ґрунту, забур’яненість агрофітоценозів і продуктивність двох ланок польової сівозміни.
Матеріали та методи. Експериментальну роботу виконано у 2021-2023 рр. на чорноземі типовому глибокому малогумусному дослідного поля Білоцерківського НАУ в п’ятипільній стаціонарній спеціалізованій (зерновій) сівозміні. Досліджено чотири системи основного обробітку ґрунту й удобрення агрофітоценозів. Нульова система удобрення не передбачала внесення добрив, перша –
6 т гною + N64P54K58, друга – 6 т гною + N98P66K92, третя – 6 т гною + N126P82K116 на гектар ріллі. Методи аналізу: польовий, лабораторний, порівняльний, математично-статистичний.
Результати досліджень. У статті презентовано результати досліджень вирощування різних с.-г. культур за чотирьох систем основного обробітку ґрунту та чотирьох систем удобрення агрофітоценозів. Розглянуто вплив цих агротехнічних заходів на структурний стан орного шару, актуальну забур`яненість агрофітоценозів, урожайність зерна та зеленої маси досліджуваних культур.
Багаторічні дослідження переконливо довели, що за чизельно-дискового, а особливо дискового обробітків спостерігається чітко виражена профільна диференціація орного шару ґрунту за вмістом у різних частинах його водотривких агрегатів – найбільше їх у нижній (20-30 см) частині, суттєво менше – у верхній (0-10 см).
За підвищення норм внесення добрив поліпшується структурний стан і зменшується актуальна забур`яненість агрофітоценозів.
Урожайність зернових культур істотно зменшується за чизельно-дискового і дискового обробітків; за диференційованого – підвищується в агрофітоценозах пшениці озимої й гречки та знижується в агрофітоценозі гороху, однак ці зміни не досягають статистично значущих величин. Сидеральної маси гірчиці білої отримано істотно менше за дискового обробітку та істотно більше – за диференційованого обробітку лише удобрених ділянок другої ланки сівозміни. За чизельно-дискового обробітку цей показник неістотно знижується в першій ланці та неістотно зростає в другій.
Висновок. Відмічено, що за збором кормових одиниць, виходом зерна і перетравного протеїну з гектара ріллі та забезпеченістю кормової одиниці перетравним протеїном домінує перша ланка. За збором сухої речовини основної і побічної продукції лише на удобрених другою і третьою нормами добрив ділянках диференційованого обробітку спостерігалася неістотна перевага другої ланки.
Аналізуючи отримані дані, можна стверджувати, що за безполицево-дискового і дискового обробітків істотно зменшується продуктивність гектара ріллі обох ланок сівозміни. За диференційованого і полицево-дискового обробітків цей показник є практично на одному рівні.
Ключові слова: структура ґрунту, забур`яненість, ґрунт, сівозміна, ланка, обробіток, удобрення, продуктивність.

ЗМІНА ПРОДУКТИВНОСТІ СОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ВПЛИВУ СИСТЕМИ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА СТИМУЛЮЮЧИХ РЕЧОВИН

M. Новохацький — 2024-10-21

Метою науково-дослідної роботи є визначення впливу системи обробітку ґрунту та стимулюючих речовин на величину і структуру біологічної врожайності зерна сої, обґрунтування доцільності застосування досліджуваних стимулюючих речовин у технології вирощування сої за використання різних систем основного обробітку ґрунту в умовах Лісостепу України для подолання негативного впливу кліматичних факторів.
Методи. Польові досліди проведено в п’ятипільній науково-дослідній сівозміні УкрНДІПВТ
ім. Л. Погорілого (Київський агроґрунтовий район Правобережного Лісостепу). Фактори досліду: фактор А – стимулюючі біологічні препарати (А1 – застосування препаратів; А2 – контроль (без застосування препаратів); фактор Б – система обробітку ґрунту (Б1 – традиційна, Б2 – консервувальна, Б3 – мульчувальна, Б4 – міні-тіл).
Соя вирощувалася за традиційною для регіону технологію, за виключенням елементів, включених до схеми досліду. Ефективність досліджуваних елементів технології вирощування встановлено шляхом визначення біологічної врожайності сої та її структури.
Результати. Кореляційний аналіз засвідчує, що досліджувані нами елементи технології вирощування суттєво впливають на густоту стояння рослин агрофітоценозів: глибина обробітку ґрунту і густота стояння рослин, а також застосування біопрепаратів і густота стояння рослин пов’язані
середніми прямими кореляційними залежностями, що виражені коефіцієнтами r = 0,4901 та
r = 0,5380 відповідно.
Провівши кореляційний аналіз, ми встановили, що збільшення глибини обробітку ґрунту в межах схеми наших дослідів сприяє росту абортивності насіння (r = 0,7215), а використання біопрепаратів у технології вирощування сої – зменшенню показника абортивності насіння (r = –0,6501).
Рівень біологічної врожайності суттєво залежить від факторів, включених нами до схеми дослідів. Збільшення глибини обробітку ґрунту позитивно впливало на ріст біологічної врожайності сої, про що свідчить коефіцієнт кореляції r = 0,5876. На величину біологічної врожайності сої в межах схем наших дослідів впливало і використання біопрепаратів – між ними встановлено наявність прямої середньої кореляційної залежності, що виражається коефіцієнтом r = 0,5880.
Висновки. Збільшення глибини обробітку ґрунту позитивно впливало на ріст біологічної врожайності сої, про що свідчить коефіцієнт кореляції r = 0,5876.
На величину біологічної врожайності сої в межах схем наших дослідів впливало використання біопрепаратів – між ними встановлено наявність прямої середньої кореляційної залежності, що виражається коефіцієнтом r = 0,5880.
Використання біопрепаратів у технології вирощування сої сприяло зменшенню абортивності її насіння (r = –0,6501) та покращенню біометричних показників рослин.
Ключові слова: соя, технології вирощування, стимулюючі речовини, обробіток ґрунту, урожайність, абортивність насіння.

ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ І ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ СОРГО ЗЕРНОВОГО ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ ТА УДОБРЕННЯ

В. Малярчук — 2024-10-21

У статті наведено результати експериментальних досліджень впливу різних способів і глибини основного обробітку ґрунту та доз азотних добрив на поживний режим і забур’яненість посівів сорго зернового.
Мета досліджень – науково обґрунтувати та вдосконалити наявні технологічні прийоми підвищення врожайності рослин сорго зернового з урахуванням морфобіологічних особливостей рослин, їхньої реакції на застосування мінеральних добрив за різних способів і глибини основного обробітку ґрунту. Під час експерименту використовувалися польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методи із використанням загальновизнаних методик і методичних рекомендацій.
Результати. Найбільша кількість нітратів, рухомих сполук фосфору та обмінного калію в шарі ґрунту 0-40 см під посівами сорго зернового за роки досліджень містилася на фоні дози азотних добрив N60 за оранки на 28-30 см. Найменший вміст рухомих форм сполук фосфору в середньому за 3 роки формувався у варіанті дискового розпушування на 8-10 см. Забезпеченість шару ґрунту 0-40 см обмінним калієм в середньому за 3 роки експериментальних досліджень у посівах сорго зернового характеризувалась середнім рівнем. У використанні доступного калію за весь вегетаційний період рослинами сорго зернового залежно від факторів досліду значної різниці не виявлено. За дози N30 кількість бур’янів зросла порівняно з неудобреним фоном у 1,4 та 2,2 рази залежно від варіанту основного обробітку ґрунту за дози N60 – в 1,3 та 2,1 рази. Урожайність сорго зернового за оранки на глибину 28-30 см з внесенням азотних добрив дозою N60 становила в середньому за роки досліджень 5,44 т/га. За чизельного обробітку на таку саму глибину отримано 3,89, а за дискового обробітку – 2,54 т/га врожаю.
Висновки. При вирощуванні сорго зернового в умовах Південного Степу України доцільно
застосовувати оранку на глибину 28-30 см на фоні внесення азотних добрив дозою N60, що створює сприятливий поживний режим і формує урожайність зерна на рівні 5,44 т/га
Ключові слова: сорго зернове, спосіб і глибина обробітку, азотні добрива, поживний режим, забур’яненість посівів, урожайність.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВНЕСЕННЯ КАРБАМІД-АМІАЧНОЇ СУМІШІ АПЛІКАТОРОМ «DRAGON» ПРИ ВИРОЩУВАННІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

M. Новохацький — 2024-10-21

Мета досліджень. Визначення впливу різних способів внесення КАС аплікатором «DRAGON» від «РОПА-Україна» на агрофізичні й агрохімічні показники ґрунту під посівами в період вегетації пшениці озимої, формування біометричних показників і показників структури врожайності та продуктивності рослин агрофітоценозу.
Методи досліджень. Польові дослідження внесення КАС аплікатором «DRAGON» проводилися на полях господарства СТОВ «Плосківське», с. Плоске, Білоцерківського району Київської області на посівах озимої пшениці та супроводжувалися лабораторними аналізами і польовими спостереженнями. Статистична обробка даних обліку проводилася методом дисперсійного аналізу.
Схемою досліду передбачалося внесення рідких мінеральних добрив КАС аплікатором «DRAGON» на поверхню ґрунту (рослин) та в ґрунт за допомогою інжекторів. Досліди супроводжувалися спостереженнями, аналізами й обліками. Для визначення структури врожаю відбиралися пробні снопи. Висновки щодо ефективності застосування конкретного агротехнічного прийому
базувалися на результатах порівняння показників значень оціночних критеріїв, одержаних в експерименті, зі значеннями контрольного варіанту.
Результати досліджень засвідчили, що внесення добрив впливає на забезпечення рослин
доступними елементами живлення і є дієвим засобом підвищення продуктивності польових культур, у тому числі пшениці озимої.
За результатами аналізу проб ґрунту протягом усього періоду вегетації пшениці озимої вміст рухомих форм фосфору та калію у ґрунті був високим і дуже високим на всіх варіантах досліду. Перед входом у зиму щільність складання залежно від варіанта дослідів та шару ґрунту становила від 0,94 до 1,30 г/см2 , на час відновлення вегетації щільність складення шару ґрунту 0-40 см знаходилась в межах 0,82-1,36 г/см3. Максимальною щільність складення – 1,36 г/см3 – була у варіанті підживлення ін’єкційним способом. Водночас її показники не виходили за межі оптимальних параметрів.
Різниця між кількістю рослин на одиниці площі до досягнення фази повної стиглості на варіантах із різними способами внесення КАС становила 9,5%: за ін’єкційного внесення добрив густота стояння рослин становила 4,949 млн. шт./га, за поверхневого – 5,420 млн. шт./га.
Біологічна врожайність зерна озимої пшениці на контрольному варіанті, де підживлення не застосовувалося, становила 75,7 ц/га. Підживлення посівів КАС сприяло приросту врожаю на 6,7-13,6 ц/га.
Висновки. Використання аплікатора «DRAGON-6000» виробництва ТОВ «Ропа Україна» при внесенні КАС сприяє утриманню продуктивної вологи, розущільненню ґрунту, темпам накопичення надземної маси, озерненості колосків, формуванню кращих агрохімічних і біометричних показників ґрунту під посівами в період вегетації пшениці озимої, формуванню кращих біометричних показників і показників структури врожайності та продуктивності рослин агрофітоценозу.
Ключові слова: аплікатор, інжектор, добрива, спосіб внесення добрив, карбамідно-аміачна
суміш, продуктивна волога, ущільнення ґрунту, біологічна врожайність, структура врожайності.

ЕКСПРЕС-ДІАГНОСТИКА ХЛОРОФІЛУ НА ПОСІВАХ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

В. Войновський — 2024-10-21

Метою цього дослідження є порівняльний аналіз вмісту хлорофілу у двох сортах озимої пшениці в різні періоди розвитку рослин із застосуванням автономного польового приладу (N-тестера) для оперативного вимірювання вмісту азоту та розрахунку оптимальної дози внесення поживних речовин на посівах озимої пшениці у різні фази вегетації.
Методи та матеріали. Дослідження проведено в Олександрівському та Бобринецькому районах Кіровоградської області на полях двох господарств на посівах озимої пшениці сортів «Меморі» та «Авеню» з виділеними контрольними ділянками площею по 3 м2. У ключові моменти розвитку рослин, перед внесенням добрив, проводилося вимірювання хлорофілу за допомого N-тестера «ССМ-200 Plus GPS» та вміст цукрів рефрактометром «HT116ATC», після чого розраховувалася необхідна доза внесення препаратів. В обох господарствах підживлення здійснювалося в оптимальні терміни внесення добрив, однак норми добрив кардинально відрізнялися.
Результати. Пшениця сорту «Меморі» на контрольній ділянці (загальна кількість д. р. внесеного азоту становила 198 кг/га), починаючи з фази колосіння, виглядала зеленішою, вищою, колос мав більший розмір, показники N-тестера та вміст цукрів на контрольній ділянці були вищими, однак і період дозрівання на контрольній ділянці тривав довше, ніж на решті поля (загальна кількість д. р. внесеного азоту становила 101 кг/га).
Озима пшениця сорту «Авеню» за основними показниками на контрольній ділянці (загальна кількість внесеної д. р. азоту – 145 кг/га) та на полі (загальна кількість внесеної д. р. азоту 183 – кг/га)
майже не відрізнялася від «Меморі»: довжина колоса, висота рослини, колір однакові, показники N-тестера та вміст цукрів теж майже однакові. Тому можна дійти висновку, що внесення додаткової кількості в 38 кг/га д. р. було малоефективним і не збільшило урожайність.
Висновки. Оперативне вимірювання вмісту азоту в польових умовах за допомогою N-тестера дало змогу ефективно розрахувати дози внесення поживних речовин на посівах озимої пшениці у різних фазах вегетації і сприяло підвищенню рівня врожайності досліджуваних сортів культури.
Ключові слова: добрива, живлення рослин, пшениця озима, рефрактометр, урожай, фази розвитку рослини, хлорофіл, N-тестер.

ЗАСТОСУВАННЯ ОПЕРАТИВНОГО МЕТОДУ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПАЖУ ТА КІЛЬКІСНОГО СКЛАДУ МАШИН ДЛЯ ЗАГОТІВЛІ ДЕРЕВИНИ В УМОВАХ ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ»

В. Думич — 2024-10-21

Мета дослідження – обґрунтування та демонстрація застосування оперативного методу визначення типажу та кількісного складу машин для заготівлі деревини для умов ДП «Ліси України» для зменшення експлуатаційних ризиків ы підвищення ефективності.
Матеріали і методи. Досягнення мети дослідження реалізовано шляхом ранжування машин і механізмів, які застосовані у технологічних процесах заготівлі деревини та її первинного транспортування відповідно до природніх умов лісових господарств, які заготовляють деревину.
У роботі уточнено блок-схему процесу визначення типажу машин заготівлі деревини з урахуванням техніко-технологічних і природньо-кліматичних чинників та параметрів територій, на яких планується заготівля деревини. Детально охарактеризовано та класифіковано основні типи машин, які використовуються у заготівлі деревини, та умови їхньої ефективної експлуатації. Особливу увагу приділено поглибленому структуризованому аналізу територій ДП «Ліси України», що дає змогу охарактеризувати умови заготівлі деревини для конкретних офісів, філій або їхніх об’єднань.
Результати. Для умов ДП «Ліси України» загалом установлено такий типаж і кількісний склад машин для заготівлі деревини: 75-80 харвестерів базового класу і близько 95-100 – середнього класу, 270-280 форвардерів вантажністю 14-16 т і 250-260 форвардерів у складі колісного трактора класу тяги 14-20 кН і транспортного причепа вантажністю 10-12 т. Для трелювання деревини від
рубок, де заготівля і первинне транспортування проводиться у стовбурах (загальний обсяг – близько 1 млн. м3 щороку), буде потрібно 40-45 колісних скідерів із чокерним технологічним обладнанням потужністю двигуна 120-130 кВт, а для трелювання деревини від рубок на заболоченій місцевості (загальний обсяг – близько 1,09 млн. м3 щорічно) – 45-50 гусеничних скідерів із чокерним технологічним обладнанням. Для первинного транспортування деревини від рубок у гірських лісових масивах (загальний обсяг – близько 1,23 млн. м3 щороку) потрібно 80-85 мобільних підвісних линвових установок.
Висновки. Зібрано й систематизовано інформацію щодо складу та природніх умов територій,

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ РОБОЧИХ ОРГАНІВ ДОЩУВАЛЬНИХ МАШИН ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ДОЩУ ТА МІНІМІЗАЦІЇ ЙОГО ВПЛИВУ НА ФІЗИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА СТРУКТУРУ ҐРУНТУ

В. Погорілий — 2024-10-21

У статті представлені результати досліджень впливу якісних і структурних характеристик штучного дощу, створюваного дощувальними машинами, та способи і засоби мінімізації його негативного впливу на ґрунт шляхом застосування сучасних низьконапірних дощувальних спринклерів.
Мета дослідження – вивчити конструкційні особливості різних типів спринклерів, практики й ефективності їхнього застосування в умовах зрошувального землеробства України.
Методи та матеріали. Дослідження конструкційно-технологічних особливостей робочих органів дощувальних машин, практика їхнього застосування та визначення основних показників якості створюваного дощу проводилися у господарчих умовах їхньої роботи у ході випробувань. При оцінюванні якості роботи визначалися інтенсивність дощу, середній діаметр створюваних крапель, коефіцієнт ефективного поливу за дощувальним поясом випробуваних машин, питома потужність дощу та порівняння цих показників при застосуванні різних типів спринклерів згідно зі стандартизованими методами відповідних нормативних документів: СОУ 74.3-37-152, ДСТУ ISO 11545.
Результати. Сучасні дощувальні машини оснащуються високоефективними, з великою площею захвату та низькою енергетичною дією на ґрунт, спринклерами з урахуванням усіх складових впливу якості та структури штучного дощу. При невеликих значеннях тиску такі спринклери забезпечують низьку інтенсивність дощу за рахунок великої площі розпилу, добру рівномірність та оптимальні розміри крапель. Застосування цих робочих органів забезпечило вирішення завдання з мінімізації негативного впливу зрошування на екологію довкілля. Висока ефективність застосування сучасних спринклерів підтверджена проведеними випробуваннями машин, обладнаних подібними робочими органами, за результатами яких було відмічено зниження інтенсивності дощу та його енергетичного впливу на ґрунт за рахунок низького робочого напору, великої площі покриття, номінального спектру крупності крапель і швидкості їхнього падіння.
Висновки. Використання низьконапірних спринклерів дає змогу зменшити енергетичний вплив дощу на ґрунт, що забезпечує збереження його структури та зменшення ерозійних процесів, забезпечити при низькому тиску в зрошувальній мережі високу рівномірність поливу, зменшити втрати вологи від впливу температури повітря та вітру та витрати на зрошення за рахунок зниження тиску в поливній мережі.
Ключові слова: дощувальні машини, інтенсивність дощу, крупність крапель, спринклери, рівномірність поливу, водна ерозія ґрунту, напір.

ТЯГОВІ ВИПРОБУВАННЯ МОБІЛЬНИХ МАШИН ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПРИНЦИПІВ КІНЕМОДИНАМІКИ

A. Коробко — 2024-10-21

Метою дослідження є розробка методу тягових випробувань мобільних машин з використанням принципів кінемодинаміки. Для досягнення поставленої мети необхідно обґрунтувати метод тягових випробувань мобільних машин із використанням принципів кінемодинаміки; здійснити експериментальну валідацію запропонованого методу випробувань.
Методи та матеріали. Методологічною основою роботи є принципи кінемодинаміки, зокрема парціальних прискорень. Розробка методу випробувань полягає у визначенні можливості вимірювання встановлених показників та оцінюванні придатності методу. Для визначення силових й енергетичних показників мобільних машин пропонується застосувати вимірювальний комплекс, що складається з лінійного акселерометра й спеціального програмного забезпечення для обробки виміряних даних.
Результати. Розроблено метод тягових випробувань мобільних машин з використанням принципів кінемодинаміки; здійснено експериментальну валідацію запропонованого методу випробувань. Суть методу полягає у прямому вимірюванні подовжніх прискорень, що виникають під час розгону машини та подальшої обробки результатів цих вимірювань, застосовуючи енергетичний підхід, що базується на визначенні зміни (різниці) кінетичної енергії машини за визначений період часу. Це дало змогу визначити силу на колесах машини, що призводить до її розгону (або підтримання рівноприскореного руху) та частку потужності двигуна машини, що затрачається на це. Здійснено експериментальну валідацію розробленого методу, що полягав у визначенні коефіцієнту співпадіння результатів випробувань за варіації окремих визначених факторів.
Висновки. Застосування принципів кінемодинаміки дає змогу визначити частку сили, що призводить до виникнення прискорення під час розгону автомобіля та частку потужності двигуна, що при цьому затрачається. За результатами випробувань, отриманих запропонованим методом, можна зробити такий аналіз: визначати умови (передаточне число в коробці переміни передач), за яких можливий максимальний розгін із визначенням частки від максимально-можливої розрахункової сили на кожній із передач, що використовується на прискорення машини; визначити середньозважений запас потужності двигуна машини, що може бути використаний на подолання додаткових перешкод. Експериментальна валідація запропонованого методу за показником співпадіння показала задовільні результати.
Ключові слова: тягові випробування, метод, коефіцієнт співпадіння, потужність, сила тяги, прискорення.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БПЛА ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ УЛЬТРАМАЛООБ’ЄМНОГО ОПРИСКУВАННЯ ПОСІВІВ

С. Халін — 2024-10-21

Метою роботи є дослідження ефективності застосування БПЛА для проведення ультрамалооб’ємного оприскування посівів шляхом оцінки рівня покриття краплями цільової поверхні рослин.
Методи та матеріали: Дослідження ефективності застосування БПЛА в сільському господарстві для проведення якісного оприскування посівів проведено на угіддях УкрНДІПВТ ім Л. Погорілого із застосуванням мобільних оприскувачів «JT 6L-606» та «JT 15L-608P».
Дослідження моделі мобільного оприскувача «JT 6L-606» здійснювалися забарвленим водним розчином. Оціночними показниками були медіанно-масовий діаметр краплин, що осіли, та густота покриття обробленої поверхні краплями робочого розчину, що оцінювалися відповідно до стандартної методики СОУ 74.3-37-266:2005 «Випробування сiльськогосподарської технiки. Обприскувачi тракторнi та самохiднi. Програма i методи випробувань».
Результати. Розмір крапель є визначальним якісним показником розпилювання. Він характеризує рівень подрібнення рідини й істотно впливає на ефективність дії та норму витрати засобів захисту рослин. Значення медіанно-масового діаметру крапель, отримане в результаті випробувань мобільного оприскувача «JT 6L-606», засвідчило, що відносна кількість краплин, діаметр яких менший або дорівнює 100 мкм, становить 50% від загальної кількості краплин. Однак було виявлено несиметричність осідання крапель з правого та лівого боків БПЛА і високу нерівномірність розподілу крапель робочої рідини за шириною захвату. Тому ця модель оприскувача в подальшому потребувала додаткових налаштувань.
За встановлених умов і режимів випробувань мобільного оприскувача «JT 15L-608Р» отримане значення медіанно-масового діаметру крапель засвідчило, що відносна кількість краплин, діаметр яких менший або дорівнює 100 мкм, становить 60% від загальної кількості краплин. Рівень покриття краплями цільової поверхні справа та зліва від БПЛА (за ширино захвату) оприскувача «JT 15L -608Р» був відносно симетричним.
Висновки. За результатами експериментальних досліджень ефективності застосування безпілотних літальних оприскувачів «JT 6L-606» та «JT 15L-608P» встановлено, що в обох безпілотних мобільних оприскувачів отримані значення медіано-масового діаметру крапель, характерні для процесу механічного розпилення, задовольняють вимоги ультрамалооб’ємного оприскування. Однак відмічено нерівномірність розподілу крапель робочої рідини за шириною захвату БПЛА, що вимагає додаткових налаштувань.
При налаштуванні агродронів рекомендовано звернути увагу на рівень і вплив дрейфу, який можна значно зменшити, дотримуючись таких рекомендацій: зменшити відстань між штангою і ціллю (висота штанги повинна бути приблизно такою ж, як і відстань між форсунками); використовувати найгрубіший ефективний розмір крапель, який зазвичай досягається за допомогою форсунок, що зменшують дрейф, наприклад, повітряної індукції.
Ключові слова: безпілотні літальні апарати, рівномірність розподілу, оприскування з повітря, якість покриття поверхні, розмір краплі.

МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ТОЧНОСТІ КОМБІНОВАНИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ АГРЕГАТІВ

І. Лебедєва — 2024-10-21

Мета дослідження – обґрунтування методології оцінювання функціональної точності комбінованих сільськогосподарських агрегатів та їхніх основних елементів у ході випробувань та експлуатації.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є узагальнення та аналіз відомих наукових результатів відносно комбінованих сільськогосподарських агрегатів при відбору потужності. Для формулювання наукової проблеми, визначення мети та постановки завдань дослідження використовувався аналітичний метод і порівняльний аналіз.
Результати. При оцінюванні функціональної точності комбінованого сільськогосподарського агрегату розглянуто процес виконання агрегатом заданих функцій, спрямованих на досягнення поставленої мети, що характеризується певними значеннями її параметрів (вихідний, первинний, вторинний).
Сформульована умова ефективної роботи тягово-приводного комбінованого МТА з активним робочими органами агрегатованих сільгоспмашин, яка досягається при рівності штовхального зусилля активних робочих органів і суми опорів коченню трактора і машини.
Висновки. Методологія оцінки функціональної точності комбінованого сільськогосподарського агрегата передбачає порівняння його параметрів, отриманих при контролі з урахуванням неідентичності умов контролю з номінальними значеннями, визначені нормативно-технічною документацією. Цей аналіз дає змогу сформулювати умову ефективної роботи тягово-привідного МТА: оптимальні тягово-енергетичні параметри МТА з активними робочими органами досягаються за рівності штовхального зусилля активних робочих органів і суми опорів коченню трактора й машини.
Ключові слова: комбінований сільськогосподарський агрегат, тягово-привідний МТА, елементи агрегату, загальний ККД, функціональна, точність, працездатність, ефективність роботи.

ПОБУДОВА МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ ПОДАЧІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ МАСИ В МОЛОТАРКУ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНОГО КОМБАЙНА

С. Халін — 2024-10-21

Мета роботи – розробити й дослідити багатофакторну математичну модель подачі зернозбирального комбайна з урахуванням множини факторів, які впливають на формування її величини.
Методи і матеріали. Розробку математичної моделі показника втрат зерна виконано із застосуванням методів математичного моделювання; її оцінку виконано з використанням критерію Фішера. Дослідження подачі технологічної маси проведено на багатофакторному рівні залежно від технічних параметрів і технологічних режимів систем комбайна та характеристики технологічної культури. Багатофакторні експериментальні дослідження показника подачі технологічної маси проведені у ході роботи комбайна в режимі прямого комбайнування. До експерименту залучено 14 однотипних комбайнів із молотаркою барабанного типу.
Результати. За результатами аналізу отриманих статистичних даних зроблено такі висновки: збільшення ширини молотарки, площі соломотрусу, енергозабезпечення комбайна, ширини захвату зернової жатки, урожаю зерна технологічної культури та робочої швидкості сприяє збільшенню подачі хлібної маси в молотарку комбайна.
Розроблено багатофакторну математичну модель показника подачі технологічної маси. На основі отриманої математичної моделі підготовлено графічні залежності показника подачі від ширини захвату жниварки, урожайності зерна колосової культури та ширини молотарки, які обумовлюють технологічний режим роботи комбайна – подачу хлібної маси на обмолот. Їхнє використання дає змогу вибрати для молотарки конкретних параметрів необхідну робочу швидкість комбайна, щоб сформувати в молотарку потік технологічної маси необхідної продуктивності - подачі. У ході роботи в однакових умовах (на одному полі) продуктивність комбайнів визначатиметься величиною подачі хлібної маси в комбайн, яку обумовлюють жниварка, молотарка та робоча швидкість руху при виконанні технологічного процесу.
Висновки. Установлено, що технологічна пропускна здатність молотарки до обмолоту хлібної маси визначається її технічними параметрами. Використання молотарки зі значним діаметром молотильного барабана (поряд із відповідними збільшеними іншими параметрами молотильної системи) сприяє продуктивності проходження/подачі та технологічної переробки в молотильно-сепарувальній системі, що сприяє збільшенню подачі хлібної маси на обмолот та здатності комбайна працювати в режимі проектної продуктивності.
Графічні моделі показника подачі доцільно використовувати при виборі технологічного режиму комбайна – робочої швидкості – залежно від його проектної продуктивності, ширини захвату жниварки та врожайності зерна колосових культур.
Ключові слова: зернозбиральний комбайн, молотарка барабанного типу, подача хлібної маси, обмолот зерна, зернова жатка.