Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України

МАТЕМАТИЧНЕ ТА ГРАФІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПОКАЗНИКА «ДРОБЛЕННЯ ЗЕРНА» ЗЕРНОЗБИРАЛЬНОГО КОМБАЙНА

2025-05-07T16:09:28+03:00

Мета роботи – дослідити технологічний процес барабанної молотильно-сепарувальної системи (МСС) зернозбирального комбайна з барабанною молотаркою класичного типу та визначити показники дроблення зерна за результатами багатофакторного математичного та графічного
моделювання з урахуванням впливу на процес пошкодження зерна всіх факторів, властивих для МСС цього типу.
Методи та матеріали. У ході проведення експериментальних досліджень, графічного та математичного моделювання застосовані методи аналізу і синтезу. Метод синтезу дає змогу досліджувати показник дроблення зерна при умові конструкційної єдності систем молотарки. Метод аналізу зумовлює дослідження функціональні системи незалежно від інших систем. Методи математичного та графічного моделювання використано у процесі розробки математичної та графічної моделей показника втрат зерна.
Результати. Побудовано графічну схему формування показника дроблення зерна. До неї включені технологічні режими функціонування, технічні параметри МСС та агрофізичні характеристики зерна і соломи. За результатами експериментальних багатофакторних досліджень створено багатофакторну математичну модель і графічну залежність показника дроблення зерна.
Аналіз графічної залежності засвідчив, що найменша кількість зерна пошкоджується при високих подачах хлібної маси до МСС. Найменше зерно пошкоджується у процесі роботи молотильного барабана з частотою обертання на рівні 800 хв-1. Пошкодження зерна до 2,0% забезпечує МСС з частотою обертання молотильного барабана 860-920 хв-1.
Висновки. Математична модель показника дроблення зерна з достатньою достовірністю
характеризує якість зерна після його обмолоту в МСС молотарки класичного типу. Основними факторами, які найбільшою мірою зумовлюють дроблення зерна, є частота обертання молотильного барабана і величина подачі хлібної маси на обмолот. Графічна модель показника дроблення
зерна дає змогу визначити оптимальний режим роботи МСС з метою отримання зерна з допустимою кількістю дробленого.

ДИНАМІЧНА АДАПТАЦІЯ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ ТРАКТОРА У ЗМІННИХ СТАНАХ

2025-05-08T09:47:14+03:00

Мета дослідження – підвищення безпеки використання тракторів шляхом покращення їньої керованості за рахунок обґрунтування методології оцінки керованості трактора у просторі станів.
Методи дослідження. Методологією дослідження обрано метод парціальних прискорень, в основу якого покладена залежність прискорення руху трактора від тягового навантаження. Методика дослідження базується на адаптивній динамічній стабілізації забезпечення стійкості й керованості трактора в процесі руху з використанням вимірювально-реєстраційного комплексу для контролю прискорень тракторного агрегата, розробленого за участі авторів цієї статті.
Результати. Доведена можливість оцінювання за станом системи керування трактора за мінімальних відомостей про її поведінку та обґрунтованості зони стійкості й керованості тракторного агрегата. Для оцінювання динаміки системи керування трактора ефективно використовувати метод змінних станів, відповідно до якого тракторний агрегат розглядається як багатовимірна динамічна система. За напівавтоматичного керування закордонними тракторами з тривалим коригуванням системи керування умова стійкості роботи тракторного агрегата зберігається у всьому діапазоні зміни його динамічних параметрів.
Висновок. Для оцінювання динамічної адаптації системи керування трактора ефективно використовувати метод змінних станів, відповідно до якого тракторний агрегат розглядається як багатомірна динамічна система з керованими і некерованими вхідними змінними. Теоретично обґрунтована й експериментально підтверджена зона стійкості і керованості тракторного агрегата від збурю вальних сил і сил опору. Доведено ефективність експериментального дослідження з оцінювання керованості та стійкості руху ґрунтообробного агрегата із застосуванням вимірювально-реєстраційного комплексу, розробленого за участі авторів цієї статті. Напівавтоматичне керування тракторним агрегатом не отримало належного висвітлення в технічній літературі, що можна пояснити, в основному, можливістю дій водія лише на тракторах закордонного виробництва.

СИМУЛЯЦІЯ РЕОЛОГІЇ ҐРУНТОВОГО СЕРЕДОВИЩА У «COMSOL»

2025-05-08T10:21:10+03:00

Мета – підвищення ефективності оцінки відповідності та функціонування ґрунтообробних машин шляхом субституції фізичної моделі комп’ютерним моделюванням.
Методи – аналіз і систематизація науково-технічної інформації щодо формалізації впливу ґрунтових робочих органів на ґрунтове середовище, аналітичні дослідження представлення моделі ґрунту, експериментальна перевірка комп’ютерної моделі на адекватність.
Результати. Адаптовано автоматизовану систему з моделювання рідинних течій до потреб землеробської механіки, зокрема програмний комплекс «Comsol» для імітації властивостей ґрунтового середовища, що дає змогу моделювати його напружено-деформований стан під впливом робочого органу будь-якої заданої конфігурації й отримувати тягово-енергетичні показники, що можуть бути доказовою базою у процесі порівняння прототипів із аналогами.
Для перевірки адекватності імітаційної моделі проведено польові дослідження з визначення тягового опору експериментального зразка лапового сошника з робочою шириною 410 мм для глибин ходу 4 та 8 см на змінних швидкостях руху 1,07 та 2,07 м/с. Отримані експериментальні дані щодо тягового опору лапового робочого органу порівняно з отриманими теоретичним шляхом даними за використання чисельного імітаційного моделювання у програмному комплексі «Comsol». За проведеною статистичною оцінкою даних досліджень щодо тягового опору лапового сошника встановлено, що за критерієм Фішера при встановленому рівні значимості =0,05 модель є статистично надійна F > Fтабл.
Висновки. Розроблено валідовану методику симуляції ґрунтового середовища з отриманням тягово-енергетичних показників роботи ґрунтових робочих органів. Імітаційна модель розробленого методу моделювання ідентифіковано за критерієм Фішера та є статистично надійною. Економічний ефект забезпечується скороченням трудомісткості та ресурсоємності робіт, втрат часу та забезпечується рівність умов випробувань для всіх досліджуваних технічних засобів.

МОДИФІКАЦІЯ ВХІДНОЇ ЧАСТИНИ ФІЛЬ’ЄРИ МАТРИЦІ ТВЕРДОПАЛИВНОГО ГРАНУЛЯТОРА

2025-05-08T11:39:11+03:00

Процес гранулювання біомаси у паливо передбачає ущільнення сировини та формування
пелет із використанням спеціальних машин – грануляторів. Одним із найбільш поширених типів таких технічних засобів є матричні гранулятори, які забезпечують високу продуктивність та якість отриманих виробів.
Мета роботи – підвищення ефективності твердопаливних грануляторів шляхом модифікації конструкції вхідної частини філь’єри матриці.
Методи і матеріали. Об’єктом досліджень є техніко-функціональна будова філь’єр матричного вузла для перетворення біомаси у гранули. Застосовано методи аналізу й абстрагування процесу, графоаналітичного моделювання з обґрунтуванням введених припущень.
Результати. Використано метод графоаналітичного моделювання для розробки раціональної форми вхідної частини філь’єри матриці для гранулювання біомаси способом сухої екструзії.
Модифікація реалізується за рахунок виконання вхідної частини філь’єри у формі об’ємної евольвенти кола (від внутрішньої поверхні матриці до місця з’єднання з формувальним циліндричним каналом).
Запропоноване рішення сприятиме зменшенню на 12-18% технологічного опору під час екструзії біомаси у вхідній евольвентній частині філь’єри, підвищенню зносостійкості вхідної порожнини в 1,2-1,5 рази, досягненню показників нормативної якості виробів із біомаси при незмінній довжині формувального каналу, зниженню енерговитрат на процес гранулювання зі збереженням технологічної щільності близько 1,1 т/м3 у гранульованих виробах.
Висновки. Для розробки оптимальної форми вхідної частини філь’єри матриці, що використовується для гранулювання біомаси методом сухої екструзії, запропоновано модифікаційне рішення на основі графоаналітичного моделювання, яке передбачає виконання вхідної частини філь’єри у вигляді об’ємної евольвенти кола, яка плавно переходить від внутрішньої поверхні матриці до формувального циліндричного каналу. Такий підхід дає змогу зменшити енерговитрати на пресування біомаси, покращити однорідність гранул і забезпечити їхню високу механічну міцність. Окрім того, нова геометрія сприяє рівномірному розподілу навантаження, зменшує зношування матриці та подовжує термін її служби, що позитивно впливає на ефективність промислового процесу гранулювання.

ПРОЦЕДУРИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СХВАЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ І ЛІСОГОСПОДАРСЬКИХ ТРАКТОРІВ У КРАЇНАХ ЄС

2025-05-08T11:59:33+03:00

Мета досліджень – визначити особливості національних процедур оцінки відповідності одиничних зразків тракторів при їхній реєстрації в країнах ЄС.
Методи: аналіз і систематизація правових і технічних основ законодавства країн ЄС у сфері національного індивідуального схвалення та реєстрації сільськогосподарських і лісогосподарських тракторів.
Результати. Індивідуальне національне схвалення транспортних засобів є однією з процедур оцінки відповідності сільськогосподарських і лісогосподарських транспортних засобів, яка поряд із загальноєвропейським і національним схваленням типу за заявкою виробника застосовується при допуску на ринок сільськогосподарських транспортних засобів за заявкою виробника/імпортера чи споживача.
Індивідуальне національне схвалення транспортних засобів реалізується за спрощеними процедурами. Як правило, вимоги викладені в правових документах, що регламентують порядок
реєстрації, і реалізуються технічними службами або спеціально уповноваженими експертами.
Імплементація оновленого загальносоюзного європейського технічного законодавства може бути лише частиною нормативно-правової бази України, якою регулюються питання введення в обіг та експлуатацію транспортних засобів. Необхідно також розробити й схвалити окремі нормативно-правові акти, які установлюють:
- національну процедуру схвалення (затвердження) типу;
- процедури схвалення й підтвердження відповідності індивідуальних транспортних засобів, які не отримали затвердження типу в Україні та ЄС, вживаних, самоскладених і переобладнаних транспортних засобів, які вперше реєструються в Україні.
Висновок. Запровадження в Україні процедури індивідуального схвалення відповідності сільськогосподарських і лісогосподарських тракторів і відповідної нормативно-правової бази дасть змогу усунути наявні прогалини в оцінці відповідності одиничних транспортних засобів, створить більш сприятливі умови для розвитку бізнесу, спростить процедуру реєстрації вживаних транспортних засобів і загалом сформує прозорі й чітко визначені правила введення в обіг та/або експлуатацію транспортних засобів в Україні.

ВПЛИВ КОНСТРУКТИВНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПНЕВМАТИЧНИХ СІВАЛОК НА РІВЕНЬ ДРЕЙФУ ПЕСТИЦИДНОГО ПИЛУ

2025-05-08T14:36:33+03:00

Метою роботи є аналіз рівня викидів і дрейфу пестицидів у процесі застосування протруєного насіння, оцінка факторів, що впливають на їхню інтенсивність, і розробка рекомендацій щодо зниження екологічних ризиків.
Методи та матеріали. У роботі застосовано сучасні методи аналітичної хімії, математичного моделювання та польових експериментів. Використано новий методичний підхід до вимірювання викидів дрейфуючого пилу засобів захисту насіння у навколишнє середовище за спеціально розробленою методикою, що базується на застосуванні фотоколориметричного методу аналізу та порівнянні інтенсивності забарвлень розчинів різної концентрації (оптичної густини). Для вимірювання оптичної густини використовувався фотометр фотоелектричний «КФК-3». Перевірка технічних характеристик витяжної системи вентилятора посівного агрегату проводилася згідно з ДСТУ ISO 17962 під час роботи пневматичних сівалок «Horsch Maestro 24 SW AHL» та «Horsch Maestro 24 SX Liquid».
Результати. У польових і стаціонарних умовах установлено, що загальні викиди пилу протруйника можуть сягати 3-5% від загальної маси нанесеного на насіння матеріалу. Дрейф пилу, який розноситься вітровими потоками за межі безпосередньої зони роботи сівалки, у середньому становить від 0,9% до 1,3%; максимальні зафіксовані значення – 1,26% для сівалки «Horsch Maestro 24 SW AHL» і 0,92% для «Horsch Maestro 24 SX Liquid». При цьому середній діаметр частинок пилу становить 0,5-1,5 мкм за оптичної густини розчину 0,3-0,5. Такі показники не перевищують вимоги ДСТУ ISO 17962 (1,5%), а також відповідають рекомендаціям щодо обмеження дрейфу пестицидів у ФРН (не більше 2,77% на відстані 1 м від робочого проходу).
Встановлено, що сівалка «Horsch Maestro 24 SX Liquid», що працює на принципі надлишкового тиску, завдяки конструкційним особливостям висівних апаратів і збільшеній кількості вихлопних отворів на 25% зменшує дрейф пилу МП порівняно з моделлю «Horsch Maestro 24 SW AHL»
(вакуумний принцип). Визначено, що швидкість повітряних потоків у сівалок «Horsch Maestro 24 SW AHL» та «Horsch Maestro 24 SX Liquid» не перевищує 4 м/с на відстані 2 м від вихлопних отворів. У новій моделі мінімізація впливу на повітряні потоки додатково забезпечується рівномірним розподілом повітря за 24 отворами та тим, що значна частина надлишкового тиску розсіюється безпосередньо в ґрунті.
Висновки. Апробація запропонованої авторами методики визначення рівня викидів матеріалу протруйника та дрейфу пилу у ході роботи пневматичних сівалок «Horsch Maestro 24 SW AHL» та «Horsch Maestro 24 SX Liquid» засвідчила достатній рівень придатності для виконання поставлених завдань. Проаналізовано вплив конструктивних особливостей пневматичних сівалок і природно-кліматичних факторів на обсяг і розподіл пилу протруйника в зоні висіву, а також за межами робочого проходу сівалок. Надано рекомендації щодо зменшення негативного впливу пилу з протруйником на навколишнє середовище та здоров’я людини.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ З ОЦІНКИ РИЗИКІВ БЕЗПЕЧНОСТІ КОНСТРУКЦІЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН У КОНТЕКСТІ ВИМОГ РИНКУ ЄС

2025-05-08T15:04:19+03:00

Мета дослідження – забезпечення безпеки застосування сільськогосподарських машин на рівні сучасних вимог відповідно до Технічного регламенту безпеки машин та Директиви ЄС2006/42/EC під відповідальність виробника та мінімізації негативних наслідків залишкових ризиків.
Методи досліджень. Аналіз нормативних підходів із оцінки ризиків та адаптація методу графів у ході його застосування на основі обґрунтування безпечності конструкції зерносушарки.
Результати досліджень. Розглянуто загальні принципи оцінки ризиків і різних методів її проведення. Відзначено, що виробник перед уведенням в обіг продукції для підтвердження відповідності європейським директивам має провести низку процедур, однією з яких є оцінка ризиків. Наведені результати обґрунтування безпеки конструкції зерносушарки з використанням методу графів ризиків, що дало змогу зменшити ймовірність травм і забезпечити допустимі рівні ризиків при її використанні.
Висновки. Уведення в обіг безпечної сільськогосподарської техніки є обов’язковим на законодавчому рівні і повинне забезпечуватися проведенням оцінки ризиків, яка є обов’язковою складовою цього процесу. Українські виробники не зовсім адаптовані до змін у технічному регулюванні, при яких необхідно проводити оцінку ризиків, а існуючі методи є досить трудомісткими і не враховують їхні особливості. Запропонований метод графів є відносно нескладним і зручним у використанні, дає змогу врахувати всі параметри безпеки і є прийнятним для проведення оцінки ризиків у ході обґрунтування безпеки сільськогосподарських машин, що засвідчено проведенням цієї процедури на прикладі зерносушарки.

ПРОДУКТИВНІСТЬ БІОМАСИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ВЕРБИ «SALIX VIMINALIS» ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ, термінів І СХЕМ САДІННЯ

2025-05-09T10:06:29+03:00

Мета досліджень. Метою досліджень було визначення впливу сорту, термінів і схем садіння на показники продуктивності біомаси енергетичної верби.
Методи досліджень. Дослідження виконувалися у 2022-2023 рр. в умовах Західного Лісостепу України на дослідних ділянках Західноукраїнського національного університету. Ґрунти дослідних ділянок – чорноземи типові глибокі малогумусні. Середньодобова температурою повітря в період вегетації становила +14,6°С та +15,3°С. Кількість опадів у вегетаційний період – 369 мм і
348 мм. Річна кількість опадів – 620-650 мм.
У ході досліджень оцінювалася продуктивність біомаси двох сортів верби («Прутовидна» та «Тритичинкова»), посаджених із різними міжряддями (2×70×200; 2×100×200; 2×150×200 см). Крок садіння за всіх міжрядь – 50 см. Садіння живців здійснювалося у чотири етапи (ІІ декада квітня,
І декада травня, ІІІ декада вересня, ІІІ декада жовтня).
Результати досліджень. Досліджувані сорти верби у перший рік вирощування сформували урожайність сирої біомаси в межах 25,16-32,27 т/га, у другий рік цей показник становив 36,77-44,38 т/га.
Урожайність сухої біомаси у перший рік – 8,77-15,02 т/га, у другий – 17,55-23,88 т/га. За результатами досліджень відзначено вищі показники продуктивності сорту «Прутовидна».
Найбільший вихід біомаси верби отримано у варіантах зі схемою садіння живців 2×100×200 см.
На цих варіантах спостерігалося збільшення врожайності 5,8% порівняно з контролем (2×70×200см).
Живці верби доцільно висаджувати у ранні терміни (ІІ декада квітня), оскільки у варіантах із пізнішими термінами садіння спостерігалося зменшення врожайності культури. Найменші показники відмічено за садіння живців у третій декаді жовтня.
Найбільший вплив на продуктивність біомаси верби має густота та схема садіння (42,7%). Вплив строків садіння на вихід біомаси становить 30,8%, а сортових особливостей – 19,7%.
Висновки. У ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу вищі показники продуктивності сирої і сухої біомаси верби отримані у варіанті із садінням живців за схемою 2×100×200см у ІІ декаді квітня. Мінімальне значення врожайності відзначено за схеми садіння 2×150×200см у
ІІІ декаді жовтня. Найбільший вплив на продуктивність біомаси верби має густота та схема садіння.

ФЕНОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ

2025-05-12T09:27:41+03:00

Стаття присвячена вивченню можливостей залучення даних аерокосмічного моніторингу для виконання дистанційного контролю та спостереження за ростом і розвитком сільськогосподарських культур.
Мета досліджень – розробити та науково обґрунтувати методологічний підхід до застосування даних дистанційного зондування Землі в сфері фенологічного моніторингу сільськогосподарських культур на прикладі соняшника, сої та кукурудзи на зерно.
Методи. Методологічний підхід до дистанційного фенологічного моніторингу посівів розроблено на основі результатів польових і камеральних досліджень, виконаних протягом вегетаційного періоду 2018 року на 750 полях (по 250 полів для кожної досліджуваної культури, по 10 полів на кожну адміністративно-територіальну область України). Дослідження виконано для незрошуваних умов. Встановлення фенологічних фаз виконувалося за міжнародною методикою BBCH. Дані дистанційного зондування Землі обраховувалися за супутниковими знімками супутниковими знімками «Sentinel-2», представленими на картографічному моніторинговому ресурсі «Agromonitoring Crop Map». Математична обробка результатів зроблена в табличному процесорі «Microsoft Excel 365» та за допомогою статистичної програми «BioStat v.7». Фенологічний моніторинг посівів виконувався з прив’язкою до відповідної величини нормалізованого диференційного вегетаційного індексу (NDVI).
Результати. Установлено, що величина нормалізованого диференційного вегетаційного
індексу може бути застосована для виконання дистанційного фенологічного моніторингу на посівах досліджуваних культур. За фазами вегетації соняшника пікові величини індексу зафіксовано у фазу BBCH 51-69, сої – BBCH 71-79, кукурудзи на зерно – BBCH 61-69 відповідно. Встановлені певні відмінності у перебігу фенологічного розвитку досліджуваних культур за різними адміністративно-територіальними та природно-кліматичними зонами України, однак зафіксовані відмінності не мають вирішального значення. Запропоновано інтервальну шкалу нормалізованого диференційного вегетаційного індексу для дистанційної оцінки фенологічного розвитку соняшника, сої та кукурудзи на зерно.
Висновки. За результатами наукової роботи розроблено та запропоновано інноваційний методологічний підхід до дистанційного фенологічного моніторингу посівів соняшника, сої та кукурудзи на зерно. Запропонована інтервальна шкала фенологічних фаз відповідно до величини нормалізованого диференційного вегетаційного індексу є зручним інструментом у науковій і практичній діяльності.

ВПЛИВ СТИМУЛЮЮЧИХ РЕЧОВИН І СИСТЕМИ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯЧМЕНЮ ЯРОГО

2025-05-12T13:51:49+03:00

Метою цієї роботи є висвітлення результатів польових досліджень щодо ефективності застосування стимулюючих речовин і різних систем обробітку ґрунту в технології вирощування ячменю ярого за різних способів основного обробітку ґрунту в умовах Лісостепу України.
Методи. Польові дослідження проведено протягом 2022-2023 рр. на угіддях УкрНДІПВТ
ім. Л. Погорілого (київський агроґрунтовий район Правобережного Лісостепу). Фактори досліду: фактор А – система обробітку ґрунту (А1 – традиційна, А2 – консервувальна, А3 – мульчувальна, А4 – міні-тіл); фактор Б – стимулюючі речовини (Б1 – контроль (без застосування препаратів), Б2 – застосування препаратів для обробки насіння та вегетуючих посівів). У процесі вирощування ярого ячменю використано традиційну для регіону технологію, за виключенням елементів схеми досліду. Ефективність застосування препаратів встановлено шляхом визначення біологічної врожайності ячменю та її структури порівняно з контролем.
Результати. У процесі вирощування ячменю ярого без досліджуваних препаратів серед досліджуваних систем основного обробітку ґрунту першість за рівнем біологічної врожайності зерна ячменю відмічено на варіанті з оранкою. Заміна обробітку ґрунту з оборотом пласта (оранка), глибоке рихлення (консервувальна система) та поверхневий обробіток негативно позначалися на рівні біологічної врожайності.
Застосування біопрепаратів позитивно впливало на ріст біологічної врожайності (r = 0,836) на фоні всіх досліджуваних систем основного обробітку ґрунту. При цьому найвищий рівень біологічної врожайності в поточному році нами відмічено на варіантах із консервувальною та мульчувальною системами основного обробітку ґрунту.
Від факторів, включених нами до схеми дослідів, залежить вміст основних органічних речовин зерна – сирого білка, сирого жиру, сирої клітковини, – що визначають його якість. Вміст сирого жиру та сирого білка в зерні ячменю ярого позитивно корелює із застосуванням біопрепаратів. Між інтенсивністю обробітку ґрунту і кількістю сирого жиру та сирого білка нами встановлено негативну кореляцію.
Висновки. Подальше збільшення врожайності польових культур, поліпшення фізико-хімічних і технологічних якостей вирощеної продукції в сучасних умовах тісно пов’язане з розробкою високоефективних зональних прийомів вирощування та протидії змінам клімату: підбір способів обробітку ґрунту, застосуванням органічних і мінеральних добрив, рістрегулюючих речовин і засобів захисту рослин, спрямованих на нівелювання впливу стресовий кліматичних факторів, і отримання біологічно повноцінної, екологічно безпечної продукції з найбільшою ефективністю вирощування. В умовах трансформації клімату, глобального потепління і дії стресових явищ важливо формувати агрофітоценози польових культур із високим адаптивним потенціалом стійкості до посухи, здатних забезпечити нормальну життєдіяльність рослинного організму і менше знижувати врожайність.

ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКА НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

2025-05-12T14:11:34+03:00

У статті наведено результати експериментальних досліджень впливу різних способів і глибини основного обробітку та норм висіву схожого насіння на гектар на водоспоживання і продуктивність посівів соняшника в умовах півдня України.
Мета досліджень – встановлення ефективності способів і глибини основного обробітку ґрунту та норми висіву схожого насіння при вирощуванні соняшника на землях Півдня України.
Методи та матеріали. У ході проведення експерименту використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методи із використанням загальновизнаних методик і методичних рекомендацій.
Результати. Коефіцієнт водоспоживання зменшувався зі збільшенням густоти стояння рослин, що сприяло раціональному використанню вологи. Результати показали, що оранка на глибину 30-32 см із нормою висіву 40 тис./га забезпечила найвищу врожайність (2,64 т/га) та економічну ефективність із прибутком 29772 грн/га і рентабельністю 181%. Найнижчі показники спостерігалися за дискового обробітку на 12-14 см, де врожайність не перевищувала 1,89 т/га. Аналіз економічних показників підтвердив доцільність застосування оранки з нормою 40 тис./га як найбільш продуктивного і рентабельного варіанта.
Дослідженнями підтверджено залежність урожайності та економічної ефективності від технологічних факторів, зокрема обробітку ґрунту та норми висіву схожого насіння. Вирощування соняшника є рентабельним у всіх досліджених варіантах, однак оптимізація технологічних параметрів може значно підвищити продуктивність культури.
Висновки. В умовах півдня України при вирощуванні соняшника на темно-каштанових ґрунтах із метою створення сприятливого водного режиму ґрунту та задовільного стану посівів доцільно проводити оранку на глибину 30-32 см і висівати з нормою висіву схожого насіння 40 тисяч на гектар, що сприяє раціональному використанню ресурсів і підвищенню врожайності до рівня
2,64 т/га та рівня рентабельності 181%.

СТАТИСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРОГНОЗОВАНОГО ОТРИМАННЯ БІОЕТАНОЛУ З ВИРОБЛЕНИХ В УКРАЇНІ БУРЯКІВ ЦУКРОВИХ (2019-2023рр.)

2025-05-13T09:34:10+03:00

Підвищення енергетичної безпеки нашої країни в умовах воєнного стану та дефіциту вичерпних викопних джерел енергії тісно пов’язане з проблемою забезпечення альтернативними видами палива, у тому числі біоетанолом.
Метою досліджень є створення статистичної моделі для прогнозування валового отримання біоетанолу на основі даних загальної площі посіву та середньої урожайності буряків цукрових в України за останні п’ять років.
Матеріали і методи. Проаналізовано економетричні дані та перевірено на релевантність
наукові видання; застосовувалися аналітичний і статистичний методи дослідження.
Результати. У статті наведений аналіз публікацій відомих дослідників із проблем отримання, зберігання та переробки різних видів джерел енергії. Відмічено, що біоетанол є найбільш технологічним видом біопалива в усьому світі. Встановлено, що в Україні одним із перспективних напрямків розвитку біоенергетики є відновлювальні джерела енергії переважно з цукрового буряка як найбільш привабливої і перспективної сільськогосподарської культури всупереч проблемам, що виникають при зберіганні та переробці коренеплодів, неякісно викопаних машинами.
Опрацьовані наукові статті та економетричні дані досліджувалися математично-статистичними методами задля вирішення важливої енергетичної проблеми – прогнозовано-обгрунтованого отримання біоетанолу з вироблених в Україні протягом останніх п’яти років буряків цукрових у випадку їхньої переробки на біопаливо. Визначено що, наприклад, у 2023 році за площі посівів буряків цукрових 249,9 тис.га та середньої урожайності коренеплодів 52,5 т/га статистично прогнозований і достовірно підтверджений вихід біоетанолу становив 137,7 тис.т. Загалом в Україні протягом п’яти останніх років (2019-2023) можна було б отримати 487,8 тис.т біоетанолу, тобто важливість залучення бурякоцукрового сектору нашої країни у біоенергетику є незаперечною.

ТРАНСГРЕСИВНА МІНЛИВІСТЬ ДОВЖИНИ ГОЛОВНОГО КОЛОСА У ПОПУЛЯЦІЙ F2 І F3 ЗА ВИКОРИСТАННЯ У ГІБРИДИЗАЦІЇ ЦИТОПЛАЗМИ РАННЬОСТИГЛИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ

2025-05-13T10:31:19+03:00

Мета дослідження – встановлення трансгресивної мінливості в популяціях F2 і F3 , створених схрещуванням різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої.
Матеріали та методи. У 2019-2020 рр. в умовах дослідного поля навчально-виробничого центру Білоцерківського НАУ досліджувалися сорти пшениці м’якої озимої, які належать до різних груп стиглості, та створені на їхній основі популяції: «Миронівська ранньостигла» / «Білоцерківська напівкарликова», «Миронівська ранньостигла» / «Кольчуга», «Білоцерківська напівкарликова» / «Кольчуга», «Миронівська ранньостигла» / «Золотоколоса», «Миронівська ранньостигла» / «Чорнява», «Білоцерківська напівкарликова» / «Золотоколоса», «Білоцерківська напівкарликова» / «Чорнява», «Кольчуга» / «Чорнява», «Миронівська ранньостигла» / «Антонівка», «Миронівська ранньостигла» / «Єдність», «Білоцерківська напівкарликова» / «Антонівка», «Білоцерківська
напівкарликова» / «Єдність», «Білоцерківська напівкарликова» / «Відрада», «Кольчуга» / «Антонівка», «Кольчуга» / «Єдність», «Кольчуга» / «Відрада», «Кольчуга» / «Столична», «Миронівська
ранньостигла» / «Вдала», «Миронівська ранньостигла» / «Добірна», «Білоцерківська напівкарликова» / «Добірна».
Методи аналізу – польовий, лабораторний, порівняльний, математично-статистичний.
Результати досліджень. Метеорологічні умови, які склалися в роки проведення досліджень, характеризувалися контрастними показниками за температурним режимом і розподілом опадів, що значно вплинуло на формування довжини головного колоса пшениці м’якої озимої і показники ступеня трансгресій.
Позитивні трансгресії за довжиною головного колоса встановлені у 12 з 20 досліджуваних популяцій третього покоління за їхнього ступеня від 4,8% («Білоцерківська напівкарликова» / «Кольчуга») до 20,0% («Миронівська ранньостигла» / «Золотоколоса» і «Кольчуга» / «Єдність») із частотою позитивних рекомбінантів від 6,7% до 60,0%.
Виділені комбінації схрещування, у яких позитивна трансгресивна мінливість відмічена як у другому, так і в третьому поколінні: «Миронівська ранньостигла» / «Білоцерківська напівкарликова» (Тс = 25,0%; 12,0%), «Миронівська ранньостигла» / «Кольчуга» (Тс = 14,3%; 7,6%), «Миронівська ранньостигла» / «Золотоколоса» (Тс = 27,3%; 20,0%), «Миронівська ранньостигла» / «Антонівка» (Тс = 38,9%; 5,0%), «Білоцерківська напівкарликова» / «Відрада» (Тс = 5,0%; Тч = 10,5%), «Кольчуга» / «Антонівка» (Тс = 23,8%; Тч = 8,6%), «Кольчуга» / «Єдність» (Тс = 42,9%; Тч = 20,0%), «Кольчуга» / «Столична» (Тс = 23,8%; Тч = 19,0%), «Миронівська ранньостигла» / «Вдала» (Тс = 33,3%; Тч = 12,0%), «Миронівська ранньостигла» / «Добірна» (Тс = 15,8%; Тч = 10,0%), «Білоцерківська напівкарликова» / «Добірна» (Тс = 10,0%; Тч = 50,0%).
Висновки. Відмічено, що використання у гібридизації ранньостиглих, середньоранніх, середньостиглих і середньопізніх батьківських форм сприяє широкому формотворенню в популяцій другого і третього покоління пшениці м’якої озимої з можливістю добору довгоколосих трансгресивних рекомбінантів.
Встановлено вплив умов року на формування довжини головного колоса та прояв крайніх максимальних і мінімальних значень у популяцій другого та третього покоління пшениці м’якої озимої.