МОДЕЛИРОВАНИЕ ПРОЦЕССА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ЧАСТИЦ ГРАНУЛИРОВАННОЙ СРЕДЫ ПРИ РАССЕИВАНИИ
Ключові слова:
Моделювання, Процес розсіювання, Гранульована частка, Закон розподілу, Випадкова величина, Простір подій.Анотація
Мета. У статті розглядається проблема моделювання процесу розсіювання частинок гранульованого середовища, які знаходяться у вільній взаємодії, з метою використання результатів для побудови відповідних імітаційних моделей. Зрозуміло, що такі моделі будуть затребувані у проектуванні різних розсіювальних пристроїв, а також доповнять можливості перевірки впливу технічних параметрів пристроїв на розподіл частинок по поверхні без необхідності проведення фізичного експерименту.Істотну роль імітаційне моделювання може грати в сільгоспмашинобудуванні під час створення технічних засобів для розсіювання (сівби) насіння, розкидання добрив.
Наявні у вільному доступі результати моделювання деяких варіантів процесу розсіювання не закривають дуже багатьох питань їх досліджень і вимагають додаткових зусиль для вирішення таких завдань.
Методи дослідження: теоретична механіка, лінійна алгебра і геометрія, матеріалознавство і теорія ймовірності.
Результати досліджень. У цій роботі на базі класичних методів теоретичної механіки, лінійної алгебри і геометрії, матеріалознавства і теорії ймовірності розроблений алгоритм побудови моделі взаємодії гранульованих часток в процесі розсіювання, особливість якого полягає в тому, що положення і швидкості кожної з розсіюваних часток у часі і фізичному просторі обчислюються із заданою точністю в дискретні моменти часу у безперервному просторі, починаючи з початкового потрапляння сукупності частинок у пристрій і закінчуючи розсіюванням частинок на поверхні.
Запропонований алгоритм є вихідним для подальших кроків з його ускладнення з урахуванням застосування методів математичної статистики під час обробки чисельних результатів розсіювання частинок, що дозволить визначити відповідні закономірності їх розподілів.
Висновки. Пропонується особливо приділити увагу моделюванню взаємодії частинок з елементами конструкції пристрою розсіювання, впливу повітряного потоку на швидкість переміщення частинок, дій на частки гравітаційного поля і вібрації елементів конструкції.
Посилання
Вайсберг Л.А. Механика сыпучих сред при вибрационных воздействиях: методы описания и математического моделирования/ Вайсберг Л.А., Демидов И.В., Иванов К.С.// -Ст-П.: Обогащение руд, № 4, 2015. -С.21-34.
Мироненко А.П. Моделирование динамики частиц в вертикальном трехуровневом смесителе сыпучих материалов /Мироненко А.П., Завгородний А.И.//-Харьков: Восточно-Европейский журнал передовых технологий, 1/7 (67) 2014. -С.29-34.
Молофеев В.Ю. Математическая модель движения семян по семяпроводу / Молофеев В.Ю. // - М.: Достижения науки и техники АПК, №4. 2007. -С.3-6.
Чистяков В.П. Курс теории вероятностей. -М.: Наука. 1978. -224 с.
Савельев И.В. Курс общей физики. Том 1. -М.: Наука. 1970. -517 с.
Ильин В.А., Позняк Э.Г. Линейная алгебра. -М.: Наука. 1999. -280 с.
Thorsten Pöschel, Thomas Schwager Computational Granular Dynamics. -Berlin: 2005. -322 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
2018-12-20
Номер
Розділ
Сільськогосподарська техніка та обладнання: прогнозування, конструювання, випробування
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
